"Шалаш Ленина" в Розливі відреставрують

Конкурс на 1,5 млн рублів (приблизно 412 тисяч грн) із ​​реставрації пам'ятника "Курінь Леніна" в Розливі буде оголошено у квітні-травні цього року.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на директора Петербурзького музею міської скульптури Володимира Тимофєєва.

"Реставрація запланована на 2012 рік. Зараз ми готуємо технічне завдання і уточнюємо кошторис. Попередньо на роботи потрібно близько 1,5 млн рублів", - зазначив Тимофєєв.

За його словами, пам'ятник давно не реставрувався і знаходиться в незадовільному стані.

Крім того, в планах музею на цей рік є реставрація одного з перших пам'ятників Володимиру Леніну - біля Невського машинобудівного заводу.

Музейний комплекс в Розливі під Сестрорецьком (пригород Санкт-Петербурга) присвячений подіям літа 1917 року, коли Володимир Ленін після провалу організованих більшовиками антиурядових виступів ховався від судового переслідування. Пам'ятник "Курінь" був відкритий в 1928 році.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.