У Дніпропетровську розкажуть про дослідження Голокосту

Всеукраїнський центр вивчення Голокосту "Ткума" запрошує відвідати прес-конференцію на тему "Сучасні дослідження історії Голокосту та Другої світової війни на Дніпропетровщині".

Учасники заходу:

- Ігор Щупак, кандидат історичних наук, директор Всеукраїнського Центру вивчення Голокосту "Ткума", директор музею історії євреїв України та історії Голокосту;

- Павло Ковальов, керівник пошукової організації "Гвардія-Дніпро", що проводить дослідження і розкопки на місцях бойових дій, масових розстрілів періоду Другої світової війни на території Дніпропетровської області;

- Олег Касьянов, документаліст, провідний спеціаліст відділу інформації Дніпропетровського обласного архіву.

Зустріч відбудеться в рамках проекту "80 років Дніпропетровській області".

Учасники розкажуть про спільну роботу істориків, археологів, музеології, документалістів, пов'язаної зі збором матеріалів, збереженням пам'яті про події Другої світової війни, Голокосту і про останні дослідження, що проводяться в цьому напрямку.

Також відбудеться ознайомлення з новими етапами створення найбільшого на території колишнього СНД Музею історії євреїв України та історії Голокосту.

Час і місце: 29 лютого о 13:00, ІА "Новий Міст", за адресою: вул. Комсомольська, 40-б.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.