У Дніпропетровську розкажуть про дослідження Голокосту

Всеукраїнський центр вивчення Голокосту "Ткума" запрошує відвідати прес-конференцію на тему "Сучасні дослідження історії Голокосту та Другої світової війни на Дніпропетровщині".

Учасники заходу:

- Ігор Щупак, кандидат історичних наук, директор Всеукраїнського Центру вивчення Голокосту "Ткума", директор музею історії євреїв України та історії Голокосту;

- Павло Ковальов, керівник пошукової організації "Гвардія-Дніпро", що проводить дослідження і розкопки на місцях бойових дій, масових розстрілів періоду Другої світової війни на території Дніпропетровської області;

- Олег Касьянов, документаліст, провідний спеціаліст відділу інформації Дніпропетровського обласного архіву.

Зустріч відбудеться в рамках проекту "80 років Дніпропетровській області".

Учасники розкажуть про спільну роботу істориків, археологів, музеології, документалістів, пов'язаної зі збором матеріалів, збереженням пам'яті про події Другої світової війни, Голокосту і про останні дослідження, що проводяться в цьому напрямку.

Також відбудеться ознайомлення з новими етапами створення найбільшого на території колишнього СНД Музею історії євреїв України та історії Голокосту.

Час і місце: 29 лютого о 13:00, ІА "Новий Міст", за адресою: вул. Комсомольська, 40-б.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.