Під Одесою хочуть рятувати античне місто, знищене "чорними археологами"

Овідіопольські чиновники нарешті звернули увагу на ситуацію, яка склалася в селі Роксолани на березі Дністровського лиману, де так звані "чорні археологи" варварськи знищують пам'ятку національного значення - античне місто Ніконій.

Про це повідомляє "Думская.net".

Як розповіли в Овідіопольській РДА, зараз вивчається можливість створення комунального підприємства "Ніконій", яке займеться охороною об'єкту і зробить кроки з уключення його в туристичні маршрути.

Правда, коли приймуть рішення і з яких джерел буде фінансуватися діяльність КП, наразі неясно. "Питання перебуває на стадії розгляду", - заявив нам представник адміністрації.

Завідуюча відділом археології Північно-Західного Причорномор'я інституту археології Академії наук України Тетяна Самойлова вважає, що для порятунку Ніконія (якщо там ще є що рятувати - директор Одеського археологічного музею Ігор Бруяко, наприклад, упевнений, що пам'ятка знищена повністю) необхідно якомога швидше зробити декілька кроків.

 Один із коментів щодо копання в Ніконії з форуму сайту Reibert: "Копал, место неплохое но НАДО РАБОТАТЬ. Городище почти не осталося, копать надо очень глубоко. Перспективнее копать на некрополе,от 1.2-1.3м. до 2-4м. + Бывает наведуются мусара, так что рабоать лучше всего ночью и с шухером"

Перший - забезпечити його цілодобовою охороною, причому охоронці повинні бути озброєні: в останні роки шукачі скарбів знахабніли настільки, що нападають на учасників офіційних археологічних експедиції.

Другий крок - провести берегоукріплювальні роботи. Ніконій називають іноді "дністровською Атлантидою" - на початку минулого століття нижня тераса древнього міста, його найбагатші райони, обвалилася в лиман. Зсувні процеси тривають і зараз - з кожним роком у воду йдуть всі нові й нові квадратні метри схилу.

Далі, каже Самойлова, необхідно оформити всю документацію на земельну ділянку, обгородити об'єкт, розкрити законсервовані археологами (тобто засипані землею) ділянки міста, привести їх в порядок, побудувати невеликий музей, в якому будуть виставлятися найцікавіші знахідки.

"Правда, де вони на все це гроші знайдуть, не дуже зрозуміло", - зізнається вона.

Ніконій - пам'ятка археології національного значення, унікальне давньогрецьке місто-держава, заснована в VI столітті до нашої ери колоністами чи то з Істрії (місто в сучасній Румунії), чи то з малоазійського Мілету.

У III-II ст. до н.е. місто зруйнував соратник Олександра Македонського Зопіріон. На початку нашої ери Ніконій відновили в якості опорного пункту на кордоні Великого Степу, але через два століття під ударами готів він припинив своє існування остаточно.

Більше про незаконні археологічні роботи читайте на "Історичній Правді"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.