Будівництво, заборонене судом, ЮНЕСКО і Київрадою, триває (ФОТО)

В охоронній зоні Софійського історико-культурного заповідника у Києві досі здійснюються заборонені судом будівельні роботи. Йдеться про будівництво 36-метрової висотки за адресою Гончара 17-23.

Про це у своєму блозі повідомляє активіст громадської ініціативи "Збережи Старий Київ" Ігор Луценко.

"У КМДА нездатні на дію, - пише Луценко. - Вони хочуть, але не можуть".

За словами активіста, голова КМДА Олександр Попов особисто приїздив зупиняти будівництво. Ще перед Новим роком Попов особисто давав гарантії, що буде телефонувати прокурору, якщо на Гончара будуватимуть.

Фото Ігоря Луценка

"Чи телефон у Попова поламався? Чи осліпла прокуратура, оглухла міліція? - запутає Луценко. - Будувати почали за 15 хвилин, як тільки мікроавтобус з Поповим зник за рогом. І будують досі".

 

 

Нагадаємо, у червні 2011 року комітет Світової спадщини ЮНЕСКО на своїй 35-й сесії закликав Україну визначити зону в історичному центрі у Києві, і захистити її відповідними законами.

В липні 2011 року Київська міська рада прийняла рішення про призупинення проведення робіт з будівництва, реконструкції та капітального ремонту будівель в історичній частині Києва.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.