У Львові презентують "Антологію українського націоналізму"

В четвер у Львові відбудеться презентація нового видання Української видавничої спілки ім. Юрія Липи “Антологія українського націоналізму”.

До збірки увійшли основоположні праці теоретиків українського націоналізму першої половини ХХ століття.

Тематика творів охоплює широкий спектр проблематики: моральноетичні аспекти, геополітичні напрямні, філософські підстави, державотворчі концепції, соціальні питання, політичні візії.

Оскільки в одній книжці неможливо охопити повне коло авторів, тем і текстів, до тому не увійшли вартісні праці Юрія Бойка, Дмитра Штикала, Євгена Онацького, Михайла Колодзінського, Ярослава Старуха, Ярослава Оршана, Дмитра Маївського, Євгена Маланюка та ряду інших теоретиків і публіцистів.

Обкладинка книги

Тексти, поміщені в антології, з'явилися на світ в різний час і за різних обставин. Передвісниками та ідеологічним обґрунтуванням організованого націоналістичного руху слід вважати праці Миколи Міхновського "Самостійна Україна" і Дмитра Донцова "Націоналізм", написані на початку століття, перша - ще до початку Української революції, друга - по її поразці.

Добірка творів Юліана Вассияна, Дмитра Андрієвського - це початки творення ОУН, Зенон Коссак, Дмитро Мирон, Олег Ольжич, Олена Теліга, Ярослав Стецько, Микола Сціборський, Юрій Липа писали в 30-х на початку 40-х років минулого століття, до початку нападу Німеччини на СССР.

"Петро Полтава: "Кто такие бандеровцы и за что они борются"

Петро Полтава, Василь Галаса і Осип Горновий пропонували свої розробки в часи безпосередньої збройної боротьби УПА, а статті Степана Бандери, Романа Бжеського, Володимира Яніва та Степана Ленкавського написані в умовах вимушеної еміграції в кінці буремних сорокових.

До другого тому увійшли матеріали Великих Зборів та конференцій ОУН і авторські публікації другої половини ХХ століття.

Час і місце: 23 лютого 2012 р. о 16:00. Львівська обласна універсальна наукова бібліотека (проспект Шевченка, 13).

Вхід вільний.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.