У Здолбунові встановлять пам'ятник Бандері

У Рівненській області розпочався збір коштів для спорудження пам’ятника лідеру Організації українських націоналістів (революційної) Степану Бандері.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на члена ініціативної групи зі спорудження монументу, депутата Рівненської обласної ради Степана Молчана.

За словами депутата, погруддя Степана Бандери планують встановити до кінця року у районному центрі Здолбунів. Місцева влада з цією метою вже виділила земельну ділянку.

Проектно-кошторисна документація, за підрахунками авторів ідеї, коштуватиме 24 тисячі гривень.

За кілька останніх днів, протягом яких оголошено збір коштів для спорудження майбутнього пам’ятника, ініціатори зібрали 2 тисячі гривень.

Краще ставити пам'ятники не Бандері, а бандерівцю - Євген Сверстюк

Загалом в Україні нараховується 35 пам'ятників Степану Бандері - на території Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей. Найбільший із них - у Львові, на добудову цього меморіального комплексу потрібно ще 2 млн грн.

Планується відкрити пам'ятник Бандері у Луцьку і в райцентрі Тальне Черкаської області.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.