Новий закон про архіви дозволить красти історичні документи - історик

Дозвіл знищувати архівні документи через їхню зношеність може привести до масових крадіжок цінних історичних документів.

 

Про це заявив історик, доцент Київського національного університету Іван Патриляк, коментуючи розгляд у парламенті змін до "Закону про архівний фонд та архівні установи".

"Знищення архівних документів з причини їхньої зношеності вважаю злочином", — заявив Патриляк.

"Упевнений, що вилучені з архіву документи знищуватися не будуть — їх просто вкрадуть. І такі операції пророблятимуть не тільки із застарілими документами. Отримавши законодавчу лазівку, під цей статус можна буде підвести будь-який документ", — підкреслив історик.

Як відомо, наприкінці 2011 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект "Про внесення змін до "Закону про архівний фонд та архівні установи".

Документ містить норму, яка дозволяє вилучати з Національного архівного фонду "документи, які втратили культурну цінність, дублетні документи і непоправно пошкоджені документи, які не підлягають відновленню".

Рішення про цінність або придатність прийматиме власник документа або спеціальна комісія. Водночас у проекті закону немає відповіді на болюче для дослідників питання стосовно конфіденційності документів.

Нагадаємо, що Центр досліджень визвольного руху звернувся до комітету Верховної Ради з питань культури і духовності та керівництва Державної архівної служби з пропозиціями зняти проблемні моменти закону до другого читання та основну увагу зосередити на питанні відкритості архівів радянського періоду, щоб спростити дослідникам та родинам можливість працювати з документами. 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.