Українці у Празі знайшли скарб на 250 тисяч євро (ФОТО)

Троє українців, що працювали на будівництві в Празі, отримають нагороду по 200 тисяч крон (біля 8 тисяч євро) кожен за те, що знайшли та передали державі скарб срібних коштовностей загальною вартістю біля 6,3 млн крон.

Про це повідомляє "Вісткар" із посиланням на novinky.cz.

В листопаді 2008 року троє українців знайшли скарб, який складався зі срібних монет, посуду та інших предметів вагою майже у півтони. Вони працювали на реконструкції будинку по вулиці Душковій у районі Прага 5.

Знайдений українцями скарб

Ніхто з потенційних власників не звернувся по знайдені дорогоцінності, тому скарб перейшов у власність міста. І ось, у вівторок міська рада Праги затвердила виплату винагороди українцям, які знайшли срібний скарб у схованці між поверхами будинку.

Знайдені срібні предмети було передано на зберігання та для вивчення до Музею Праги. Фахівці музею у серпні 2011 року визначилися з вартістю всього, що було знайдено. Ціна коштовностей склала близько 6,28 млн чеських крон (252 тисячі євро).

Схованка, де лежав скарб. Фото: denik.cz

“Відповідно до висновків відповідного комітету, місто не було зобов’язане виплачувати згадану винагороду, - зазначив мер Праги Богуслав Свобода. - Але не можна не визнати, що саме завдяки чесному рішенню тих, хто знайшов скарб, передати його владі міста, Прага отримала у власність предмети, що мають значну вартість та високу художню цінність”.

“Я вважаю що це буде чесно й одночасно мотивуватиме інших, хто може в майбутньому знайти подібний скарб”, - додав мер.

Наша Кунгута Галицька - середньовічна королева Чехії

Серед предметів скарбу, вага якого склала 493 кг - монети, посуд, кубки та свічники, браслети, флакони для парфумів, тощо. Всі вони належать до періоду початку 20 століття.

На думку фахівців, срібні речі були виготовлені у майстерні відомого ювеліра Йозефа Вокурки.

 Срібні браслети зі скарбу

Історики вважають, що скарб було заховано під час Другої світової війни, або одразу після неї, можливо у 1948 році, коли до влади в країні прийшли комуністи.

Про інші цікаві знахідки читайте на ІП за тегом "скарби".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.