КРЕМЛЬ ПРОГОЛОСИВ 2012-ИЙ "РОКОМ РОСІЙСЬКОЇ ІСТОРІЇ"

Президент Росії Дмітрій Мєдвєдєв підписав указ "Про проведення в Російській Федерації Року російської історії".

Про це повідомляється на офіційному сайті президента РФ.

Документ підписано "з метою привернення уваги суспільства до російської історії і ролі Росії у світовому історичному процесі", йдеться у тексті указу.

Указ зобов'язує уряд РФ створити організаційний комітет, забезпечити розробку та затвердження плану основних заходів щодо проведення року російської історії і рекомендувати органам виконавчої влади суб'єктів РФ здійснювати ці заходи.

Нагадаємо, у травні 2009 року при президенті РФ було створено комісію з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії.

У грудні 2010 року керівник адміністрації президента РФ Сергій Наришкін повідомив, що до 2014 року планується розпочати інформаційну кампанію з нагадування світові про російську військову доблесть під час Першої світової війни.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.