На екрани вийшов художній фільм-біографія Маргарет Тетчер (ВІДЕО)

У Лондоні відбулася європейська прем'єра фільму "Залізна Леді" - біографічної драми про кар'єру колишнього прем'єр-міністра Великобританії Маргарет Тетчер.

Картина британського режисера Філліди Ллойд викликала численні і здебільшого позитивні відгуки кінокритиків, повідомляє ІТАР-ТАРС.

Сама 86-річна баронеса і члени її родини від попереднього перегляду стрічки категорично відмовилися.

Екс-глава британського уряду заявила, що виконавиця її ролі Меріл Стріп "не змогла втілити на екрані реальний образ", і що "її видатна кар'єра стала свого роду розвагою".

Трейлер для британських кінотеатрів: Тетчер бореться із профспілками, виживає у спробі бомбового атентату Ірландської республіканської армії, веде неоголошену війну з Аргентиною за Фолклендські острови, танцює із президентом США Рональдом Рейганом і йде у відставку після 11 років керування країною і партією

Тетчер також ясно дала зрозуміти керівництву Консервативної партії, що вона розраховує на підтримку своїх прихильників у вигляді їхньої відмови від перегляду "Залізної Леді".

Тим часом синефіли критикують роботу за невиправдане оспівування діяльності Тетчер, яка постає чи не єдиним "політиком, котрий є справжнім чоловіком", рятуючи честь британської армії і британської влади.

1964: експерименти з ЛСД у британській морській піхоті (ВІДЕО)

Інші обурюються вторгненням авторів в особисте життя політика: в окремих фрагментах фільму колишній прем'єр постає у вигляді немічною літньої жінки, яка страждає від старечого слабоумства.

Трейлер для українських кінотеатрів: Тетчер та її іміджмейкери

Виконавиця головної ролі Меріл Стріп стверджує, що прагнула в першу чергу надати своїй героїні людського начала.

Маргарет Тетчер - політик, голова уряду Сполученого Королівства і керівник Консервативної партії Британії у 1979-1990 роках.

Інші фільми з реконструкцією відомих історичних подій:

1917: різанина у болотах біля Іпру - Перша світова (ВІДЕО)

1920: поляки проти Червоної армії під Варшавою (ВІДЕО)

2008: голлівудський бойовик про війну у Південній Осетії (ВІДЕО)

XVI сторіччя: український телесеріал про Роксолану (ВІДЕО)

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.