Розпочав роботу ще один історичний портал

1 січня 2012 року розпочав роботу новий інтернет-проект, присвячений історії - Historians.in.ua. Його редакція позиціонує сайт як майданчик для академічного спілкування вчених і всіх, хто цікавиться історією і відчуває потребу "раціональної критичної рефлексії".

Про це повідомляється на сайті Historians.

"Ми починаємо цей проект із усвідомленням нагальності потреби у раціональній критичній рефлексії, простір якої в Україні неухильно зменшується на користь різного роду галасливої та звабливо примітивної пропаганди, самозаспокоєння і самозакоханості, щоразу відвертішої агресії (якщо не фізичної, то вербальної – чого варті самі лише коментарі на більшості інтернет-сайтів) і щоразу всеохопнішої апатії", - повідомляє редколегія сайту.

Портал визнає, що не має готових і простих відповідей на всі виклики, що стоять перед Україною і Європою, але хоче запропонувати способи їхнього пошуку.

Обіцяють, що "Historians" регулярно поповнюватиметься щонайменше двічі на тиждень.

"Наш сайт задуманий як простір комунікації: між регіональними осередками в Україні, між фахівцями з різних країн, між різними поколіннями інтелектуалів та між різними дисциплінами, - повідомляє редколегія. - Для нас важить передусім зміст. Тому форма і структура сайту підкреслена проста, аскетична і невибаглива".

На сайті регулярно розміщуватимуться авторські колонки молодих гуманітаріїв - щоб створити "трибуну і простір спілкування для інтелектуалів нового покоління". Молодих авторів запрошують надсилати пропозиції та тексти на адресу редакції: historiansinua@gmail.com .

Також на сайті є розділі "Архів", анотації нових книжок і оголошення про новини академічного та навколоакадемічного життя. В "Архіві" обіцяють розміщувати повнотекстові версії рідкісних публікацій. Зокрема, там уже розміщено часописи "Україна Модерна" (за 2007–2010 роки) та повний архів видання "Україна в минулому", яке виходило у Львові в 1992–1996 роках.

У цій рубриці будуть й інші періодики (зокрема, видання "Mediaevalia Ucrainica", яке виходило у 1992–1998 роках за редакцією Наталі Яковенко).

Серед інших рубрик: "Інтерв’ю", "Історія і пам’ять. Важкі питання", "Інституції історичної науки", "Дослідження" та "Дискусії". Підкреслюється, що наведений перелік рубрик не остаточний.

Творці сайту - колишні редактори "України Модерної", історики Андрій Портнов (у 2005 році захистив кандидатську дисертацію на тему "Науково-освітня діяльність української еміграції у міжвоєнній Польщі" в Інституті українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України) та Володимир Маслійчук (у 2001 році захистив кандидатську дисертацію на тему "Козацька старшина слобідських полків другої половини XVII – першої третини XVIII ст." в Харківському національному університеті ім. Каразіна).

Нагадаємо, що у серпні 2011 року сайт, присвячений історії України, відкрила газета "День".

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.