У Рівному хочуть пам'ятник художнику УПА

Рівненська міськрада вирішила викупити у Рівненського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом пам’ятник художнику, члену Організації українських націоналістів і Української головної визвольної Ради Нілу Хасевичу.

 

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на рішення сесії депутатів Рівненської міської ради.

Напередодні сесії обласна організація Української народної партії звернулася до міського голови Рівного Володимира Хомка з пропозицією викупити пам’ятник у МАУП, відреставрувати і встановити на вулиці імені Хасевича або поруч із нею у сквері біля залізничного вокзалу.

Проблема з монументом виникла у зв’язку з майновими питаннями, пов’язаними з припиненням із 25 листопада 2011 року існування Рівненського інституту МАУП і передачі його майна новому власнику.

Депутати Рівнеради вирішили передбачити кошти на викуп пам’ятника та створили комісію, яка визначить місце його встановлення.

Про життя і смерть Ніла Хасевича читайте на "Історичній Правді".

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.