Київрада не прийняла від Росії пам'ятника Столипіну

Постійна комісія Київради з питань культури та туризму не підтримала пропозицію Міністерства культури РФ прийняти в дар територіальній громаді Києва пам’ятник прем’єр-міністру царської Росії Петру Столипіну.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Олександра Бригинця.

З пропозицією подарувати пам’ятник киянам звернувся міністр культури Росії Авдєєв.

"Ми повинні встановлювати пам’ятники не тим, хто з точки зору самодержавства і комуністичної диктатури був героєм, а тим, хто зробив великий внесок в розвиток українства та української держави, - пояснив Бригинець. - Саме тому наша комісія і не підтримала пропозицію російського Мінкульту".

На думку Мінкульту Росії, цей жест сприятиме зміцненню братських стосунків між нашими народами і підкреслить в художній формі важливий внесок Столипіна у спільне історичне минуле.

«Саму ідею подарувати Україні пам’ятник людини, яка завдала великої шкоди України, я розглядаю як провокацію або вкрай необдуману дію, - зазнавчив Бригинець. - Столипін же своїми реформами знищив українське селянство, українські традиції, змусив значну частину українців переїхати до Сибіру, таким чином обезкровивши українські землі".

Нагадаємо, у вересні 2011 року прем'єр-міністр Микола Азаров назвав Столипіна "видатним реформатором".

Петро Столипін — міністр внутрішніх справ і прем′єр-міністр Російської імперії (1906-1911). Проводив жорстку політику на укріплення самодержавства. Розпустив Думу, увів військово-польові суди, обмежував політичні свободи, проголошені царським маніфестом від 17 жовтня 1905 року.

Розпочав аграрну реформу, яка мала виховати міцного селянина-господарника, але не встиг довести її до кінця. Будучи російським націоналістом, вів боротьбу з національними автономіями. За кілька місяців до смерті заявив, що поки він живий, пам'ятника Шевченку в Києві не буде.

Убитий у Києві терористом-есером. Похований у Печерській Лаврі.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.