Сьогодні - 120 років із дня народження Толкіна (ФОТО)

У всьому світі шанувальники творчості Джона Толкіна святкуватимуть його день народження. Письменникові сьогодні виповнилося б 120 років.

Про це нагадує УНІАН.

Основна частина заходів на честь творця епосу про вигаданий світ Середзем'я пройде у Великобританії, де Толкін творив більшу частину свого життя.

У блогах і соціальних мережах можна знайти не одну групу, присвячену вечіркам і творчим зустрічам. Жодних обмежень на них немає, єдина умова – людина повинна щиро любити Толкіна. Втім, точних цитат від вас ніхто вимагати не буде, й катувати на тему хронології у "Володарі Перснів", "Гобіті" чи "Сильмарілліоні" теж.

Толкін - солдат Її Величності (1916 рік)

Торжество може влаштувати сьогодні хто завгодно і де завгодно, повідомляється на сайті Головного Товариства Толкіністів. Святкова кампанія проходить під гаслом "Піднімемо тост за Толкіна".

Такі вечори проходять у Британії щороку. Але на цей раз у зв'язку з ювілеєм вони вочевидь будуть масштабнішими.

Толкін - автор "Володаря Перснів"

Джон Роналд Руел Толкін (1892-1973) - один із засновників жанру фентезі, професор-медієвіст, католик. Протягом життя уклав історичну хроніку-епос, присвячену вигаданому світові Середзем'я - від його створення до початків занепаду.

Ключовий твір про конфлікт між силами Добра і Зла у Середзем'ї - "Володар Перснів" - вийшов друком у 1954-55, здобувши першу величезну популярність у США в часи руху хіпі. Один із чільних мотивів трилогії - роль "маленької людини" в історії і природа влади.

 Перший український переклад Толкіна. Видавництво "Веселка", 1985 рік

Сам Толкін категорично заперечував намагання провести паралелі між його творами і реальними історичними подіями чи персонажами, вважаючи свій сюжет більш універсальним. Натомість він визнав християнський підтекст трилогії про Війну Кільця.

Він не любив Сталіна, але казав, що його Темний Володар не має жодного стосунку до страшних злочинів радянської влади. А написаний у розпал Другої Світової "Володар Перснів" не розповідає про протистояння між союзниками і нацистами.

Перша сторінка "Гобіта" 1985 року. Фото: chytanka.com.ua

"Гобіт", який став свого роду прологом до історії Війни Персня, вперше вийшов друком у 1936 році. Німецьке видавництво, яке хотіло перекласти твір, запитало автора, чи має він арійське походження, що викликало обурення Толкіна, який у відповідь зазначив, що слово "арійський" є суто лінґвістичним терміном, "а якщо ж ви маєте на увазі, чи я не єврей, то я шкодую, що в мене немає предків з цього народу".

Цього року відзначалося 75-річчя книги.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.