Голова Держархіву хоче круглий стіл щодо доступу до архівів

Голова Державної архівної служби Ольга Гінзбург дала публічну обіцянку сісти за круглий стіл з істориками та обговорити проблеми доступу до архівів радянського періоду, зокрема щодо доступу до інформації про жертв репресій та порушення прав людини.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

На прес-конференції в УкрІнформі Гінзбург пообіцяла розібратися із наданими фактами порушення права науковців та родичів жертв радянських репресій на доступ до інформації.

Керівник Держархіву дала згоду ЦДВР взяти участь у публічній дискусії у формі круглого столу з питань доступу до архівів радянського періоду та інформації про злочини проти прав людини та жертв політичних репресій. Такий круглий стіл має відбутися в лютому.

"Зміни до головного архівного закону повинні врахувати вимогу Європарламенту зробити архіви колишніх комуністичних секретних служб доступними для суспільства, - наголосила представник ЦДВР Ярина Ясиневич. - Цього хочуть і сотні тисяч родин, в яких люди постраждали від репресій".

"Давайте зберемося в лютому, навіть раніше, бо ці питання дуже нагальні і їх треба розв’язувати", — погодилася на обговорення Ольга Гінзбург.

Нагадаємо, що проголосовані в першому читанні зміни до закону "Про національний архівний фонд та архівні установи" не враховують питання спрощення доступу до архівів. Існуюча практика показує, що архівні чиновники довільно трактують поняття "конфіденційної інформації".

Зокрема, проведене ЦДВР експертне опитування засвідчило, що 86% дослідників стикалися із обмеженням доступу до інформації.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.