МІНКУЛЬТ ОТРИМАВ СОФІЮ КИЇВСЬКУ І... ЗВІЛЬНИВ ЇЇ ДИРЕКТОРА

Міністр культури Михайло Кулиняк звільнив директора Національного заповідника "Софія Київська" Нелю Куковальську, яка займала цю посаду з 2000 року.

Про це пише "Коммерсант".

Таке рішення Кулиняк мотивував тим, що екс-директор "Софії" не виконала низки наказів Мінкульту.

Для самої Куковальської відставка стала несподіванкою: "Я другий тиждень перебуваю на лікарняному, і про наказ міністра мені розповіли мої співробітники. Його привіз в "Софію" і показав моїм заступникам не представник відділу кадрів, а заступник директора департаменту культурної спадщини Мінкульту Сергій Тур. У наказі говориться, що мене звільняють від займаної посади з дня мого виходу на роботу".

Куковальська переконана, що таким чином проводиться політика "зачищення директорів найбільших заповідників і музеїв України".

"Причин, того, що відбувається, я не знаю. З моєї сторони ніяких порушень немає. З моменту передачі заповідника в управління Мінкульту нас упродовж року перевіряли СБУ, КРУ й прокуратура. Порушень виявлене не було. Думаю, міністр хоче розставити на ключові пости лояльних людей", - сказала вона.

За інформацією "Коммерсанта", новим головою "Софії Київської" стане директор науково-дослідного інституту памяткоохоронних досліджень Олена Сердюк.

 

За даними "Історичної Правди", у своєму наказі Кулиняк посилається на записку директора департаменту культурної спадщини та культурних цінностей  Вінграновського, який визнав роботу заповідника за 4 місяці після передачі його у відомство Мінкульту незадовільною.

Нагадаємо, "Софія Київська" перейшла у підпорядкування Мінкульту указом президента Януковича у квітні 2011 року.

У червні 2011 року міністр культури Кулиняк пообіцяв, що "структуру заповідника та його кадровий потенціал" буде збережено.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.