Вийшов збірник "Вірмено-українські історичні зв'язки" (ФОТО)

Кафедра класичних, візантійських і середньовічних студій Українського католицького університету видала науковий збірник "Вірмено-українські історичні зв'язки" під редакцією Кеворка Бардакчяна, Франка Сисина та Андрія Ясиновського.

 Про це повідомляє Канадський інститут українських студій (КІУС) Альбертського університету.

Науковий збірник присвячений пам'яті видатного українського вченого-вірменознавця, професора Ярослава Дашкевича і включає в себе матеріали однойменної наукової конференції,  яка проходила у Львові 29-31 травня 2008 року.

Збірник видано за сприяння КІУС та призначено для широкого кола вчених, що займаються дослідженнями історії та культури вірмен України.

 Обкладинка збірника

Поміж опублікованого у збірнику: нарис Ярослава Дашкевича про вірменське самоврядування в Києві у XV-XVII сторіччях, стаття Ірини Гаюк про історію вірменської культури в Україні, нарис Ануша Тер-Мінасяна про архітектуру Вірменської церкви у Львові, тексти про ранньомодерні вірменські рукописи в Галичини, Поділлі і на Буковині тощо.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.