Анонс: презентація книги про закарпатця на Колимі

У Києві презентують книгу про долю закарпатця в роки Другої світової і повоєнні десятиліття.

Захід відбудеться в середу, 25 січня в Національному музеї Тараса Шевченка (бульвар Шевченка, 12) о 17:00.

Автор книги Мирослав Дочинець у дні своєї юності познайомився із дивовижним чоловіком. Його спогади майбутній письменник ретельно занотовував. Життєпис закарпатського мудреця Андрій Ворона став основою для книги "Вічник" (так його назвали на Колимі).

Сам автор про головного героя книги каже:

"Хлопчик із закарпатської глибинки, який за сто років пройшов таку ж мартирію, як і його нещасний край. Обійшов усі концентровані кола пекельної історії, бездомності в рідному домі, щоб дійти до істини: дім – це твоя душа. Там ти завжди вдома.

Навіть на чужині, навіть із чужинцями на рідній землі, які відбирали в нього все, але  не могли відібрати безсмертної душі. Заганяли в дику хащу, в монастир, виганяли з вітцівщини, кидали на поле бою, гноїли в таборах, зневажали його унікальний хист, а він відплачував їм... терпінням і любов'ю. І він переміг, а вони програли".

Учасники: автор книги – Мирослав Дочинець, дисидент, доктор філософії Євген Сверстюк, поет Василь Герасим’юк, письменник Павло Вольвач, літературознавець Михайло Слабошпицький.

"Такої книги давно бракує в українському культурному просторі, - сказав Євген Сверстюк. - Книги про українську людину, яка залишається собою на бездоріжжях XX віку. Мудру людину, мордовану колесом прогресу, сліпого у своїй рішучості й нещадності".

"Вічник" висунуто Національною спілкою письменників України на здобуття Національної премії імені Шевченка.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.