Спецпроект

Анонс: круглий стіл "Українське суспільство і пам'ять про Голокост"

В Києві відбудеться круглий стіл для викладачів, науковців та студентів "Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти".

Згідно з резолюцією № 60/7 Генеральної Асамблеї ООН, 27 січня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

Щоб запобігти актам геноциду у майбутньому, резолюція вимагає від країн-членів ООН розробити навчальні курси з уроків Голокосту та підтримати ініціативи громадського сектору із вивчення цієї теми.

27 січня 2012 року у Києві відбудеться V-ий щорічний круглий стіл "Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти".

Захід відбудеться за ініціативи Українського центру вивчення історії Голокосту та Посольства держави Ізраїль в Україні й у партнерстві з Goethe-Institut в Україні, за участі й підтримки Представництва Організації Об’єднаних Націй в Україні та Ізраїльського культурного центру.

Мета круглого столу – заохочення дискусії щодо історичної пам’яті про Голокост та вироблення рекомендацій із викладання цієї теми в Україні. Коло питань, що обговорюватимуться: проблеми та перспективи вивчення історії Голокосту в сучасній Україні, історична пам'ять про Голокост, шляхи протистояння сучасному антисемітизму та ксенофобії тощо.

До участі в обговоренні запрошені: представники Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства закордонних справ України, представники дипломатичних місій Держави Ізраїль, США, Німеччини, Франції, Королівства Нідерландів, інших держав, а також науковці, викладачі та студенти, представники неурядових організацій та міжнародних інституцій.

Час/місце проведення: початок роботи о 9:00, 27 січня 2012 р. в актовому залі Ґете-Інституту (Київ, вул. Волоська, 12/4, 4 пов.).

ПРОГРАМА

Сесія I.  Дослідження історії Голокосту в Україні: проблематика, досягнення,
перспективи. Інфраструктурні умови та змістовні напрями
 
Модератор: Андрій Портнов, к.і.н., редактор веб-проекту www.historians.in.ua (Київ)  
 
Виступи
• Максим Гон, д-р політ. наук, проф., зав. кафедрою політичних наук Рівненського
державного гуманітарного університету (Рівне)
• Жанна Ковба, к.і.н., доцент, науковий співробітник Центру вивчення історії та
культури східноєвропейського єврейства НАУКМА (Київ)
• Михайло Тяглий, редактор часопису "Голокост і сучасність" (Київ)
 
Питання для дискусії:
• Проблематика досліджень Голокосту в Україні: вчора, сьогодні, завтра.
• Новітні зарубіжні дослідження з історії Голокосту в Україні: які питання потрапляють
у коло вивчення фахівців?
• Організаційні та інфраструктурні можливості досліджень: які можливості мають
вчені та чого їм не вистачає?
• Науковий обмін та співпраця: чи є українська наукова спільнота інтегрованою у
міжнародні дослідницькі структури?  
• Якою мірою дослідження історії Голокосту інтегровані в сучасну українську
історіографію?

Сесія II.  Викладання історії Голокосту в Україні: сфери формальної та
неформальної освіти, досягнення та труднощі  
 
Moдератор: Вера Багаліантц, директор Goethe-Institut в Україні
 
Виступи
• Ольга Педан-Слєпухіна – методист, вчитель історії ЗОШ № 65 (Львів)
• Анна Ленчовська – координатор в Україні Інституту візуальної історії
університету Південної Каліфорнії (Київ)
• Сергій Буров, координатор Всеукраїнської освітньої програми "Розуміємо права
людини" (Чернігів)  
• Віталій Бобров, координатор освітніх програм УЦВІГ (Київ)
 
Питання для дискусії:
• Формальні можливості: місце теми Голокосту в навчальних курсах МОН України
(середня та вища освіта).  
• Неформальна освіта в царині історії Голокосту та її вплив на сучасне українське
суспільство.
• Україна у контексті європейського досвіду викладання Голокосту.  
• Реалізація можливостей: підходи та методики до викладання теми Голокосту
вчителями України. Розмаїття підходів в позакласній діяльності.
• На чому може базуватися консенсус, співпраця формальної та неформальної
освіти з історії Голокосту?  
• Історія Голокосту як інструмент вивчення та виховання толерантності та прав
людини.  

Сесія III.  Розмаїття та співіснування історичних пам’ятей про Голокост в
Україні. Політика пам’яті щодо Голокосту. Минуле та його репрезентації   
 
Модератор: Анатолій Подольський, к.і.н., керівник Українського центру вивчення
історії Голокосту (Київ)
 
Виступи
• Андрій Портнов, к.і.н., редактор веб-проекту www.historians.in.ua (Київ)  
• Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею історії м. Київ,
відповідальний секретар Громадського комітету "Бабин Яр" (Київ)
• Владислав Гриневич, д.п.н, старший науковий співробітник Інституту
політичних та етнонаціональних досліджень НАН України (Київ)
 
Питання для дискусії:
• Державні інституції та тема Голокосту в Україні. Чи відбуваються зміни у державній
політиці пам’яті?  
• Якими мають бути механізми державної політики пам’яті?  
• Ставлення суспільства і держави до вразливих аспектів історії Голокосту в Україні.  
• Історія Голокосту та проблеми прав людини, ксенофобії, расизму, дискримінації,
толерантності. Штучний чи природній зв'язок?    
• Проблема національної відповідальності за минуле чи за пам'ять про нього.
• Пам’ять про Другу світову війну та Голокост: сучасні українські моделі.
• Спільна пам'ять про війну та Голокост: перспектива чи утопія?
• Конфлікти пам’ятей різних груп українського соціуму.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.