Киянам покажуть виставку про реконструкцію Хрещатика

З 22 січня по 6 лютого 2012 року у холі перед Колонною залою (2-й поверх КМДА) відбудеться документально-художня виставка "Вулиця Хрещатик – від проекту реконструкції до сьогодення".

Виставка організована постійною комісією Київради з питань культури та туризму спільно з Центральним науково-технічним архівом України, повідомляє прес-служба голови комісії Олександра Бригинця.

"Киянам покажуть, яким міг бути Хрещатик: схеми та креслення вулиці, які не втілились у реальне будівництво, як він відбудовувався, що було реалізовано, що ні, - розповів депутат. - Чиновникам і депутатам Київради, певно, цікаво буде дізнатися про перипетії, пов’язані з будівництвом будівлі на вул. Хрещатик, 36, де засідає київський уряд. Ця споруда мала бути зовсім іншою".

Депутат повідомив, що на виставці будуть представлені основні елементи проекту післявоєнної відбудови центральної вулиці нашої країни – Хрещатика, що зберігається в Центральному науково-технічному архіві України в Харкові, історичні документи щодо конкурсного відбору проектів та архітектурні пейзажі Хрещатика, які виконав харківський художник Віктор Чурсін.

Зазначена виставка з успіхом пройшла в Харкові на честь 20-річчя Незалежності України.

Презентація виставки для журналістів відбудеться 26 січня 2012 року в день сесії Київради.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.