Янукович сходив у музей Грушевського (ФОТО)

Напередодні Дня Соборності 22 січня президент України Віктор Янукович відвідав історико-меморіальний музей Михайла Грушевського в Києві. Там він наказав голові міськадміністрації Попову, щоб той "беріг музей".

Про це повідомляє офіційний сайт президента.

Директор музею Світлана Панькова ознайомила Януковича з експозицією музею, розповіла про родину Грушевських та життєвий шлях політика.

Віктор Янукович оглянув робочий кабінет Михайла Грушевського та помешкання його родини. Внутрішнє оздоблення цієї частини музею було відтворено за зразками початку ХХ століття.

 Президента супроводжував голова міської адміністрації. Міський мер тим часом знову перебував у відпустці - десь закородоном

Зовнішній вигляд кабінету відновлений за оригінальними фотоматеріалами. Серед особливих експонатів - особиста бібліотека Грушевського.

Історик не політик? Грушевський створив державу і... приспав її

"Бережіть музей", - сказав наостанок Янукович, звертаючись до голови Київської міської держадміністрації Олександра Попова.

Будівля музею на Паньківській

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського в Києві знаходиться в будинку, де жив і працював учений і історик разом зі своєю родиною - на вулиці Паньківській, 9.

"Грушевський - казкар, який вигадав Україну" - російський історик

Колишній флігель - єдина будівля, що вціліла від київської садиби Грушевських, - став притулком для вченого у 1924-1931 рр. після повернення з еміграції.

Нині будинок занесений до Державного реєстру національного культурного надбання України.

 Інтер'єр музею

З 9 листопада 2006 року після ремонту та реставрації меморіального будинку було відкрито музейну експозицію, яка на сьогодні складається з більш ніж 5 тисяч предметів.

Нагадаємо, що у грудні 2011 року президент Янукович скасував День Свободи 22 листопада (запроваджений президентом Ющенком на честь Помарнчевої революції) і День Соборності 22 січня (запроваджений Кучмою на честь возз'єднання УНР і ЗУНР), натомість заснувавши День Соборності і Свободи 22 січня.

Читайте також: Як "Історія Русі-України" Грушевського повернулася в Київ у 1988-му

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.