У Києві обговорюватимуть діяльність Миколи Скрипника

Український інститут національної пам’яті спільно з Інститутом історії НАНУ та Українським фондом культури проведе круглий стіл, присвячений 140-ій річниці від дня народження Миколи Скрипника.

Захід відбудеться 25 січня об 11:00 за адресою Липська, 16.

На круглому столі розглядатимуться питання:

- можливість гармонійного (діалектичного) поєднання в суспільних теоріях соціальних і національних чинників і прагнень, ступінь розуміння/нерозуміння Скрипником глибини і складності співвідношення обох феноменів;

- теоретичний і практичний зрізи проблеми співвідношення інтернаціональних і національних начал в політиці, суспільному досвіді;

- pоль і місце теорії (концепції) і течії націонал-комунізму, одним із найяскравіших представників якої був М. Скрипник в суспільних процесах 20-х – 30-х років ХХ століття;

- cпіввідношення у поглядах М. Скрипника аспектів державного і партійного будівництва;

- oб’єктивні і суб’єктивні чинники процесів українізації в їхньому розумінні Скрипником і відповідному досвіді;

- тлумачення поглядів М. Скрипника як реалістичної альтернативи пошуку прогресивної перспективної моделі суспільного розвитку, до яких результатів могло б привести їх втілення в життя.

У круглому столі візьмуть участь провідні науковці України, зокрема, академіки НАНУ: Б. І. Олійник, І. М. Дзюба, М. В. Попович; член-кореспонденти НАНУ: В. Ф. Солдатенко, В. М. Даниленко; доктори історичних наук: С. В. Кульчицький, О. М. Любовець, Ю. І. Шаповал, Л. І. Буряк та інші.

Микола Скрипник - партійний і державний діяч Української РСР.

Народився в Ясинуватій на Донбасі 25 січня (за новим стилем) 1872 року. У 1900-му вступив до Технологічного інституту в Петербурзі, з 1901 до 1917 - більшовик-революціонер.

Один з організаторів Компартії (більшовиків) України. З 1921 року - на відповідальних посадах в уряді УРСР, в тому числі 1927-33 роках - міністр освіти. Був ідеологом українізації.

В січні 1933 року Кремль розпочав кампанію проти Скрипника, готуючи його ліквідацію. У липні 1933-го Скрипник покінчив з собою у Харкові.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.