Російський історик ТАКИ розкаже про російський неототалітаризм

Відмінена зустріч із російським політиком та істориком Юрієм Афанасьєвим усе ж таки відбудеться.

Про це повідомляє книгарня "Є".

Організатори заходу зазначають, що "доклали всіх зусиль, аби зустріч із Юрієм Афанасьєвим відбулася".

Лекція на тему "Природа і суть російського неототалітаризму " відбудеться 19 січня 2012 року о 18:00 у київській книгарні "Є" (вул. Лисенка, 3).

Учора повідомлялося, що плановану зустріч відмінено з "об'єктивних непердбачуваних причин".

Юрій Афанасьєв — російський політик та історик, ідеолог антикомуністичного руху в СРСР, один із засновників і співголова руху "Демократическая Россия".

1957 рік — закінчив історичний факультет МДУ.

1971 рік — закінчив аспірантуру АСН при ЦК КПРС.

1971, 1976 роки — стажувався в Паризькому університеті (Сорбонна).

1972—1981 роки — доцент кафедри всесвітньої історії, проректор із навчальної роботи ВКШ при ЦК ВЛКСМ.

1983—1986 роки — редактор відділу історії, член редколегії журналу "Коммунист"; завідувач секції історії культури зарубіжних країн Інституту всесвітньої історії АН СРСР.

1986—1991 роки  ректор Московського державного історико-архівного інституту.

1991—2006 роки — засновник, ректор, президент Російського державного гуманітарного університету.

1989 рік — обраний народним депутатом СРСР.

1990—1992 роки — один із творців і співголова руху "Демократическая Россия". Ініціатор та лідер групи "Независимая гражданская инициатива".

1993 рік — склав із себе повноваження народного депутата Росії.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.