У Чернігові приберуть суржик із назв вулиць

У Чернігові назви ряду вулиць узгодять з українським правописом. Відповідне рішення прийняла комісія з упорядкування найменувань вулиць міста під керівництвом секретаря міської ради Олега Шеремета.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу Чернігівської міської ради.

За інформацією відділу зв'язків з громадськістю, з листом про необхідність перейменування зрусифікованих назв вулиць міста до комісії звернулися голова Чернігівської обласної організації УНП Володимир Ступак та голова Чернігівської обласної організації "Просвіти" Василь Чепурний.

На прохання міськради професорсько-викладацький склад кафедри української мови і літератури Чернігівського національного педагогічного університету надав перелік вулиць міста з виправленнями.

Зокрема, фахівці університету запропонували перейменувати вулицю Василькову – на Волошкову, вулицю Гнєдаша – на Гнідаша, вулицю Кузнечну – на Ковальську, вулицю Музикальну – на Музичну, вулицю Сиренєву – на Бузкову та інші.

Комісія міськради ухвалила рішення про внесення змін у перелік вулиць міста, згідно з висновком фахівців з української мови, та вирішила винести це питання на розгляд виконавчого комітету.

Крім того, комісія розглянула пропозицію ради ветеранів ПАТ "Хімволокно" щодо присвоєння імені першого директора заводу синтетичного волокна В’ячеслава Радченка одній з вулиць міста Чернігова.

Члени комісії вирішили з метою увічнення пам’яті В.Радченка присвоїти його ім’я міському палацу культури (відомий у місті як Палац культури хіміків - ІП) та вирішили винести це питання на розгляд виконавчого комітету і міської ради.

Про інші перейменування в Україні читайте за тегом "топоніміка".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.