У Чернігові приберуть суржик із назв вулиць

У Чернігові назви ряду вулиць узгодять з українським правописом. Відповідне рішення прийняла комісія з упорядкування найменувань вулиць міста під керівництвом секретаря міської ради Олега Шеремета.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу Чернігівської міської ради.

За інформацією відділу зв'язків з громадськістю, з листом про необхідність перейменування зрусифікованих назв вулиць міста до комісії звернулися голова Чернігівської обласної організації УНП Володимир Ступак та голова Чернігівської обласної організації "Просвіти" Василь Чепурний.

На прохання міськради професорсько-викладацький склад кафедри української мови і літератури Чернігівського національного педагогічного університету надав перелік вулиць міста з виправленнями.

Зокрема, фахівці університету запропонували перейменувати вулицю Василькову – на Волошкову, вулицю Гнєдаша – на Гнідаша, вулицю Кузнечну – на Ковальську, вулицю Музикальну – на Музичну, вулицю Сиренєву – на Бузкову та інші.

Комісія міськради ухвалила рішення про внесення змін у перелік вулиць міста, згідно з висновком фахівців з української мови, та вирішила винести це питання на розгляд виконавчого комітету.

Крім того, комісія розглянула пропозицію ради ветеранів ПАТ "Хімволокно" щодо присвоєння імені першого директора заводу синтетичного волокна В’ячеслава Радченка одній з вулиць міста Чернігова.

Члени комісії вирішили з метою увічнення пам’яті В.Радченка присвоїти його ім’я міському палацу культури (відомий у місті як Палац культури хіміків - ІП) та вирішили винести це питання на розгляд виконавчого комітету і міської ради.

Про інші перейменування в Україні читайте за тегом "топоніміка".

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.