Книги з історії, які варто прочитати у 2012-му році

Журнал The Economist склав список найкращих книг 2011 року, вартих прочитання. Серед них - кілька історичних. На відміну від позаминулого року, про Україну там не йдеться. Зате є про Хрущова.

У рейтингу The Economist є окремий розділ, присвячений книгам з історії. Це те, що читатиме західний світ протягом найближчих кількох місяців - у цьому можна переконатися за статистикою на торговому сайті "Amazon".

ІП переклала рекомендації впливового англомовного журналу.

"Цукрові барони: сім'я, корупція, імперія та війна у Вест-Індії" Метью Паркера (The Sugar Barons: Family, Corruption, Empire, and War in the West Indies. By Matthew Parker. Walker & Co; 446 сторінок) - розповідь про багатство, хоробрість і розпусту, а також про те, як сучасний глобалізований світ розпочався з цукру. Від автора чудової праці "Панамська лихоманка".

"Берлін 1961: Кеннеді, Хрущов і найнебезпечніше місце на Землі" Фредеріка Кемпа (Berlin 1961: Kennedy, Khrushchev, and the Most Dangerous Place on Earth. By Frederick Kempe. Putnam Adult; 608 сторінок) - живий і детальний виклад переломного року в історії, коли з Берліну ледь не почалася Третя світова.

 Історія Хрущова і Кеннеді

"Єрусалим: біографія" Сімона Монтефіоре (Jerusalem: The Biography. By Simon Sebag Montefiore. Knopf; 638 сторінок) - захоплююча історія міста, котре, якщо вірити пророкам, поетам, селянами і завойовникам, існує на небі і на землі. Після чудово сприйнятих читачем біографій Сталіна, Катерини ІІ і Потьомкіна Сімон Монтефіоре нарешті написав книгу, для якої він був народжений.

"Велике Море: історія людини у Середземномор'ї" Дейвіда Абулафії (The Great Sea: A Human History of the Mediterranean. By David Abulafia. Oxford University Press; 783 сторінок) - як cередземноморський регіон став експортером економічної і культурної потужності та брамою між Атлантикою й Азією. Автор - впливовий історик із Кембриджу.

 

"Пошук Італії: історія країни, її регіонів та людей" Дейвіда Ґілмора (The Pursuit of Italy: A History of a Land, its Regions and their Peoples. By David Gilmour. Farrar, Straus and Giroux; 480 сторінок) - до 150-річчя об'єднання Італії дехто з італійців задається питанням, чи не зробило Рісорджименто [процес політичного об'єднання країни - ІП] більше шкоди, ніж користі. Добре деталізований виклад контроверсійного питання від британського історика та біографа.

"Анатомія моменту: 35 хвилин в історії та уяві" Хав'єра Серкаса (The Anatomy of a Moment: Thirty-five Minutes in History and Imagination. By Javier Cercas. Bloomsbury; 403 сторінки) - найпопулярніша книга про невдалу спробу державного перевороту в Іспанії 1981 року, вперше опублікована у 2009-му і щойно перекладена англійською. Переконлива і захоплююча робота іспанського романіста й академіка.

 

Нагадаємо, у 2010-му The Economist визнав книгою року "Криваві Землі" американського історика Тимоті Снайдера, значною мірою присвяченy історії України 1930-40 рр.

Уривок із "Кривавих Земель" читайте на "Історичній Правді"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.