Книги з історії, які варто прочитати у 2012-му році

Журнал The Economist склав список найкращих книг 2011 року, вартих прочитання. Серед них - кілька історичних. На відміну від позаминулого року, про Україну там не йдеться. Зате є про Хрущова.

У рейтингу The Economist є окремий розділ, присвячений книгам з історії. Це те, що читатиме західний світ протягом найближчих кількох місяців - у цьому можна переконатися за статистикою на торговому сайті "Amazon".

ІП переклала рекомендації впливового англомовного журналу.

"Цукрові барони: сім'я, корупція, імперія та війна у Вест-Індії" Метью Паркера (The Sugar Barons: Family, Corruption, Empire, and War in the West Indies. By Matthew Parker. Walker & Co; 446 сторінок) - розповідь про багатство, хоробрість і розпусту, а також про те, як сучасний глобалізований світ розпочався з цукру. Від автора чудової праці "Панамська лихоманка".

"Берлін 1961: Кеннеді, Хрущов і найнебезпечніше місце на Землі" Фредеріка Кемпа (Berlin 1961: Kennedy, Khrushchev, and the Most Dangerous Place on Earth. By Frederick Kempe. Putnam Adult; 608 сторінок) - живий і детальний виклад переломного року в історії, коли з Берліну ледь не почалася Третя світова.

 Історія Хрущова і Кеннеді

"Єрусалим: біографія" Сімона Монтефіоре (Jerusalem: The Biography. By Simon Sebag Montefiore. Knopf; 638 сторінок) - захоплююча історія міста, котре, якщо вірити пророкам, поетам, селянами і завойовникам, існує на небі і на землі. Після чудово сприйнятих читачем біографій Сталіна, Катерини ІІ і Потьомкіна Сімон Монтефіоре нарешті написав книгу, для якої він був народжений.

"Велике Море: історія людини у Середземномор'ї" Дейвіда Абулафії (The Great Sea: A Human History of the Mediterranean. By David Abulafia. Oxford University Press; 783 сторінок) - як cередземноморський регіон став експортером економічної і культурної потужності та брамою між Атлантикою й Азією. Автор - впливовий історик із Кембриджу.

 

"Пошук Італії: історія країни, її регіонів та людей" Дейвіда Ґілмора (The Pursuit of Italy: A History of a Land, its Regions and their Peoples. By David Gilmour. Farrar, Straus and Giroux; 480 сторінок) - до 150-річчя об'єднання Італії дехто з італійців задається питанням, чи не зробило Рісорджименто [процес політичного об'єднання країни - ІП] більше шкоди, ніж користі. Добре деталізований виклад контроверсійного питання від британського історика та біографа.

"Анатомія моменту: 35 хвилин в історії та уяві" Хав'єра Серкаса (The Anatomy of a Moment: Thirty-five Minutes in History and Imagination. By Javier Cercas. Bloomsbury; 403 сторінки) - найпопулярніша книга про невдалу спробу державного перевороту в Іспанії 1981 року, вперше опублікована у 2009-му і щойно перекладена англійською. Переконлива і захоплююча робота іспанського романіста й академіка.

 

Нагадаємо, у 2010-му The Economist визнав книгою року "Криваві Землі" американського історика Тимоті Снайдера, значною мірою присвяченy історії України 1930-40 рр.

Уривок із "Кривавих Земель" читайте на "Історичній Правді"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.