У Львові презентують "Історію з грифом "Секретно"

Історик Володимир В’ятрович презентує у Львові "Історію з грифом "Секретно" за участю героїв книги.

Автор отримав премію імені Василя Стуса за цю працю. Тижневик "Коментарі" назвав "Історію з грифом "Секретно" бестселером листопада, того ж місяця книга була третьою за рейтингом продажів у книгарні "Є". У грудні вийшов другий наклад видання. 

Захід відбудеться в понеділок, 16 січня о 18:00 у книгарні "Є" на проспекті Свободи, 7.

Учасники презентації матиметуть унікальну можливість зустрітися з автором та героям книги — фігурантами колись таємних справ радянської спецслужби.  

Сюжет книги побудований на протистоянні СРСР та українського народу. Проте це не історія війни системи і руху, а історії людей по обидва боки цієї майже столітньої боротьби.

- люди, які кидали виклик системі і люди, які були втіленням системи;

- щоденне життя таємних органів: фальсифікації, оперативні розробки, агентурні операції;

- глобальні інформаційні війни за українське минуле;

- механізми депортацій та нутрощі тюремної системи;

- поразка переможців — СРСР проти УПА;

- справжні причини Чорнобильської катастрофи;

- агонія спецслужби в останні дні СРСР.

Учасники: кандидат історичних наук, директор Архіву Служби безпеки України (2008—2010) Володимир В’ятрович, громадські діячі, політв’язні і герої "Історії з грифом "Секретно" Ігор Калинець та Стефанія Шабатура, історики Андрій Козицький (Львівський національний університеті ім. І. Франка) та Ігор Дерев’яний (Національний музей "Тюрма на Лонцького").

Організатори: Центр досліджень визвольного руху, Мистецька агенція "Наш формат", портал TСН.ua, книгарня "Є".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.