У Львові презентують "Історію з грифом "Секретно"

Історик Володимир В’ятрович презентує у Львові "Історію з грифом "Секретно" за участю героїв книги.

Автор отримав премію імені Василя Стуса за цю працю. Тижневик "Коментарі" назвав "Історію з грифом "Секретно" бестселером листопада, того ж місяця книга була третьою за рейтингом продажів у книгарні "Є". У грудні вийшов другий наклад видання. 

Захід відбудеться в понеділок, 16 січня о 18:00 у книгарні "Є" на проспекті Свободи, 7.

Учасники презентації матиметуть унікальну можливість зустрітися з автором та героям книги — фігурантами колись таємних справ радянської спецслужби.  

Сюжет книги побудований на протистоянні СРСР та українського народу. Проте це не історія війни системи і руху, а історії людей по обидва боки цієї майже столітньої боротьби.

- люди, які кидали виклик системі і люди, які були втіленням системи;

- щоденне життя таємних органів: фальсифікації, оперативні розробки, агентурні операції;

- глобальні інформаційні війни за українське минуле;

- механізми депортацій та нутрощі тюремної системи;

- поразка переможців — СРСР проти УПА;

- справжні причини Чорнобильської катастрофи;

- агонія спецслужби в останні дні СРСР.

Учасники: кандидат історичних наук, директор Архіву Служби безпеки України (2008—2010) Володимир В’ятрович, громадські діячі, політв’язні і герої "Історії з грифом "Секретно" Ігор Калинець та Стефанія Шабатура, історики Андрій Козицький (Львівський національний університеті ім. І. Франка) та Ігор Дерев’яний (Національний музей "Тюрма на Лонцького").

Організатори: Центр досліджень визвольного руху, Мистецька агенція "Наш формат", портал TСН.ua, книгарня "Є".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.