БУДИНОК ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ МОЖЕ ВПАСТИ (виправлено)

Пам’ятка історії національного значення - Київський будинок учителя на Володимирській вулиці, де розміщувався перший український парламент XX сторіччя, перебуває в аварійному стані та може розсипатись як картковий будиночок.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець із посиланням на колектив Будинку вчителя.

Депутат розповів, що на сьогодні ремонту потребують частина покрівлі, внутрішні та зовнішні куполи над конференц-залом. Зовнішні фасади споруди почали розтріскуватись та відпадати. Покрівний штукатурний шар внутрішніх стін в багатьох місцях відсутній, що спричиняє руйнацію цегляної кладки.

Чавунна огорожа на гранітних парапетах має значні ушкодження. Зовнішні кабелі електроживлення, розподільче обладнання, електрощитові, дворова каналізаційна система в експлуатації більше 50 років, зношені і знаходяться в аварійному стані.

"Сьогодні народовладдя в Україні не в пошані, роль чиновників значно вища ніж депутатів - народних обранців, може тому існує така генетична зневага до будинку першого українського Парламенту, - зазначив Бригинець. - Це питання звучить гостро напередодні святкування Дня Соборності України - з’єднання УНР і ЗУНР".

Возз'єднання УНР і ЗУНР: унікальні ФОТО

На сьогодні за попереднім обстеженням об’єкту вартість ремонтно-реставраційних робіт сягає 25 МІЛЬЙОНІВ грн. Враховуючи культурну та соціальну значимість будівлі, вказаний об’єкт необхідно включити до Програми соціально-економічного розвитку Києва на 2012 та наступні роки.

Київський міський будинок учителя — комунальний комплексний позашкільний заклад у системі позашкільних закладів освіти міста Києва. В останні роки Російської імперії ця споруда була Педагогічним музеєм, а в історію ввійшла як будинок Української Центральної Ради - першого однопалатного українського Парламенту, який працював протягом 1917-1918 рр.

Будинок Центральної Ради в останні роки існування Російської імперії

22 січня 1918 року Центральна Рада у своєму IV Універсалі проголосила створення незалежної Української Народної республіки, яка 22 січня 1919 року підписала акт злуки між УНР та ЗУНР.

Сьогодні в приміщеннях Будинку вчителя розміщені Педагогічний музей України, науково-педагогічна бібліотека імені Сухомлинського та виставка "Музей Української революції 1917-1921 років" Національного музею історії України, більше відома як "Музей УНР".

Музею УНР ніколи не існувало, виставку передадуть Інституту історії - Солдатенко

Нагадаємо, що в останні дні 2011 року президент Віктор Янукович підписав указ про встановлення 22 січня Дня Соборності і Свободи.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!