Пам'ятка на Хрещатику, яка не давала побудувати хмарочос, проіснувала тільки місяць

Тільки місяць скандальний будинок на вул. Грушевського, 4-б пробув у статусі пам’ятки. Днями київська влада позбавила будівлю, на місці якої збираються побудувати 50-поверховий готель, статусу нововиявленої пам’ятки.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Депутат нагадав, що 21 вересня 2011 року на засіданні Науково-методичної ради при Київському науковому методичному центрі по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії культури, будинку надали статус нововиявленої пам’ятки культурної спадщини.

На підставі вказаного рішення Науково-методичної ради, Головне управління охорони культурної спадщини КМДА 31 жовтня 2011 року видало наказ про включення зазначеного будинку до переліку нововиявлених пам’яток культурної спадщини. Пам’ятку не встигли занести до Державного реєстру нерухомих пам’яток.

"Але свято на вулиці пам’яткозахісників було недовгим. Статус як надали, так і забрали. Переконаний, що за відміною статусу історичного будинку, визирають вуха забудовників і високопосадовців", - упевнений Бригинець.

Будинок на вул. Грушевського, 4-б передали під знесення ТОВ "Грааль" для будівництва за цією адресою 160-метрового готельного комплексу. Проект був розкритикований авторитетними архітекторами Києва і викликав осуд громадськості ще на етапі його обговорення, але не був скасований владою.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.