Презентують нову книгу Романа Коваля - про дисидента Рената Польового

В середу у Києві відбудеться презентація нової книги Романа Коваля "Тиха війна Рената Польового".

Про це повідомляє прес-служба історичного клубу "Холодний Яр".

Вестимуть презентацію письменники Василь Портяк і Роман Коваль.

Про героя книги: Ренат Польовий – колимський в’язень, видатний інженер-винахідник, меценат, краєзнавець, учасник хору “Гомін”, чоловічого хору “Чумаки” та ансамблю “Радосинь”, член Українського культурологічного клубу, Української гельсінкської спілки, Української республіканської партії, Всеукраїнського політичного об’єднання “Державна самостійність України”, Історичного клубу “Холодний Яр”, автор книг “Кубанська Україна”, “Кобзарі в моєму житті” та “Моя боротьба (спомини)”.

Ренат Польовий знав багатьох визначних особистостей, спогади про яких залишив нам у спадок, зокрема про членів ОУН Степана Сярого та Марію Омелян, кобзарів Семена Власка, Олександра Корнієвського, Михайла Башловку, Олексія Чуприну, Георгія Ткаченка, Євгена Адамцевича, Миколу Будника, Віктора Лісовола, Ігоря Рачка, братів Василя та Миколу Литвинів, а також про Івана Гончара, Феодосія Сахна, Сергія Набоку, Леоніду Світличну, Леопольда Ященка та інших. 

Час і місце: 7 грудня о 17.00, Національний музей Тараса Шевченка (бульв. Тараса Шевченка, 12).

У книжці вміщено “Колимські оповідання” та “Новели неволі” Рената Польового, його півстолітні дослідження історії Кубані та спогади про УКК, УГС, ДСУ, хор “Гомін”.

Книга альбомного формату, в ній 1040 сторінок, близько 700 фотографій та картин.

Вхід вільний.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.