Європарламент вимагає від української влади не ховати архіви КГБ

Резолюція Європарламенту від 1 грудня 2011 року містить рекомендації для європейських чиновників на переговорах між Україною та ЄС щодо Угоди про асоціацію. Серед іншого йдеться про забезпечення доступу до колишніх секретних радянських архівів.

Про це повідомляє ЦДВР. 

"Забезпечити, щоб українська влада зробила архіви колишніх комуністичних секретних служб доступними для суспільства, оскільки це є основним для успішного національного примирення, зокрема, з урахуванням жорстокостей, що мали місце в XX столітті", — написано в документі Європарлементу.

Згортання процесів демократизації в Україні проявилося зокрема в ускладненні доступу до колишніх радянських архівів, що неодноразово відзначали експерти.

"Тому в рекомендаціях Європарламенту від 1 грудня українській владі однозначно вказали на необхідність відкриття архівів як важливої передумови побудови відкритого демократичного суспільства та підписання Угоди про асоціацію, — наголосив історик Володимир В’ятрович. - Адже надання доступу до інформації про функціонування репресивних органів є важливим індикатором того, що влада засуджує і не планує використовувати подібних практик сьогодні чи будь-коли у майбутньому".

Нагадаємо, директора архіву СБУ у 2008-2010 роках Володимира В’ятровича, який проводив системне розсекречення колишніх радянських архівів, було звільнено після приходу до влади президента Віктора Януковича.

8 вересня 2010 року Служба безпеки України затримала, впродовж 14,5 годин допитувала і конфіскувала електронні копії документів та наукові праці історика Руслана Забілого. Після того обшуки і конфіскації проведено в музеї "Тюрма на Лонцького".

Кримінальна справа проти істориків, яких обвинувачують у спробах розголосити державну таємницю, досі відкрита, незважаючи на те, що згідно з українським законодавством історичні документи не містять державної таємниці.

Восени 2011 року на саміті глав держав і урядів СНД низка країн на чолі з Росією взяли на себе зобов’язання не розкривати свої радянські архіви без згоди інших держав, для яких ці документи можуть "становити загрозу національній безпеці". Запрошували і Україну, але наше МЗС заявило про відмову від приєднання до цієї угоди.

Про те, як користуватися архівами КГБ та іншими радянськими джерелами, читайте на "Історичній Правді".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.