"Сумський історичний портал" - новий ресурс про історію

Стартував проект Сумського історичного порталу - задуманий як об'єднання історичних, архівних, краєзнавчих, бібліотечних та інших ресурсів області.

Про це повідомляється на сайті СІП.

"Власне, йдеться не лише вузько про Сумщину чи прилеглі території сусідніх областей, пов'язаних з нами спільною історичною долею, - повідомляють автори проекту. - Мова йде про удоступнення історичних джерел, в першу чергу архівних, широке використання їх людьми в різних куточках світу".

З огляду на останні політичні спроби ускладнити доступ до архівів в Україні, заборонити чи зупинити окремі теми досліджень, поширення історичної та архівної інформації в інтернет-простір є своєчасним.

Де б не були знайдені джерела з історії України чи Сумщини зокрема – вони одразу ставатимуть надбанням широких кіл користувачів: від аматорів до професійних істориків.

Скажімо, генеалогічна інформація метричних книг чи ревізьких казок зацікавить вихідців з нашого краю в будь-якому куточку Землі (вперше ця ідея була апробована свого часу на сайті держархіву Сумської області).

А документи, виявлені в архівах Нью-Йорка, Лондона чи Праги суттєво розширять наші знання про маловідомі історичні події, відкриють забуті імена. Наприклад, рукопис спогадів колишнього Сумського повітового коменданта, а згодом начальника штабу Карпатської Січі, генерал-хорунжого армії УНР Василя Филоновича, знайдений був у Національному архіві Чехії двома дослідниками незалежно один від одного.

Василь Филонович: "Я присягав на Конституцію УНР..."

Структура сайту відображатиме періодизацію історії України, пов'язуватиме її з місцевими особливостями.

За словами авторів ресурсу, вони прагнуть розширити діапазон сприйняття історичної інформації як у бік науковості і подальшої розробки традиційних "академічних" проблем, так і в бік "відтінення" таких специфічних тем, як "історія повсякденності", "історичні образи в мистецтві", генеалогія і геральдика, "відомча історія", "життєві історії", біографії тощо.

Пропонується і досить широкий інструментарій. Наприклад, розділ "Ресурси" (каталоги, реєстри, описи, інтернет-ресурси) включатиме "статику": (архівні, бібліотечні, музейні); і "динаміку": (академічні, вузівські, дослідницькі). Обіцяють книги, статті і блоги, історичну аналітику, методику викладання історії та виховної роботи на історичних матеріалах.

А ще: екскурсії-онлайн музеями світу, сторінками оцифрованих газет (20-ти, 50-ти, 100-річної давнини), колекція "Сумщина на картах світу" тощо.

Інтерактивність порталу забезпечуватиме його відкритість та великий вузол інтернет-посилань на інші ресурси.

Головним редактором Сумського Історичного порталу став голова Сумського держархіву (2005-2010), постійний автор "Історичної Правда" Геннадій Іванущенко.

СІП є частиною медіа-платформи www.sumynews.com, яка адмініструється неурядовою організацією Центр досліджень регіональної політики.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.