В Одесі заборонили марш до дня народження Бандери

Одеський окружний адміністративний суд 29 грудня заборонив проведення маршу до річниці від дня народження лідера ОУН Степана Бандери. Захід планувалося провести в Одесі 1 січня.

Про це повідомляють "Українські новини" з посиланням на одеський осередок партії "ВО "Свобода".

Суд виніс постанову заборонити проводити масові акції й мітинги в центрі міста 1 січня. Підставою для такого рішення суду стало те, що в цей же час і в цьому ж місці зібралися проводити свою акцію проросійські організації, які подали в Одеську міську раду заявки на проведення заходів.

У зв'язку з цим виконавчий комітет міськради звернувся до суду із проханням заборонити масові акції як однієї, так і іншої сторони.

"Свобода" вважає, що подання заявок проросійськими організаціями було спрямоване на зрив маршу.

Партія збирається відзначити річницю від дня народження Бандери іншими вуличними акціями, які не заборонені судом.

"Свобода" має намір 1 січня провести акції до дня народження Бандери в Києві, Луганську, Запоріжжі, Тернополі, Рівному, Сумах, Харкові, Кіровограді та Горлівці.

А у Львові Партія захисників вітчизни (лідер - Юрій Кармазін) вирішила провести на честь Бандери смолоскипову ходу.

Степан Бандера - чільний діяч Організації українських націоналістів (1929-1940), лідер ОУН (революційної) з 1940 до своєї смерті від рук агента КГБ у 1959 році. Він народився 1 січня 1909 року на Івано-Франківщині.

Детальніше про Бандеру читайте на "Історичній Правді"

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.