Зруйновані Євро-2012 вали "Київської фортеці" відновлять

У бюджет міста Києва на 2012 рік внесено 1,7 млн грн на реконструкцію валів Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця".

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

Депутат висловив сподівання, що при вчасному надходженні цих коштів вистачить хоча б на часткове поновлення та реконструкцію валів фортеці до Євро-2012.

"Частину – 2 га - найбільшої земляної споруди в Європі під час будівництва біля НСК "Олімпійський» було знищено, - зазначив Бригинець. - Поновити її вже практично неможливо, але хоч якось відтворити певні фрагменти, щоб кияни і гості столиці мали уявлення про те, якою була пам’ятка, просто необхідно".

Голова комісії нагадав, що 29 квітня 2011 року на території фортеці почалися будівельні роботи зі зведення "зони гоcтинності" в рамках підготовки до Євро-2012, внаслідок яких було знищено частину валу. Ці роботи проходили на відстані кількох метрів від унікальної споруди - музею "Косий Капонір". 

Київська фортеця, збудована у XVIII-XIX сторіччях, є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення в Європі. 

Особливість природного рельєфу території Київської фортеці були одним з визначальних факторів та ключовим елементом, що вплинуло на конфігурацію та характер укріплень, визначив її оборонний статус. Наземна частина Косого капоніра виходить на схили Черепанової гори для зручності ведення артилерійського флангового вогню.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.