У Києві під загрозою відомі пам'ятки (ФОТО)

У бюджеті Києва 2012 року на збереження, розвиток, реконструкцію та реставрацію пам’яток історії та культури заплановано видалити всього 2,2 млн грн за мінімальної потреби в 28,8 млн грн. Під загрозою опинилися відомі будівлі і монументи - від колони Магдебурзького права до монітора "Желєзняков".

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Вже кілька років у вкрай аварійному стані знаходяться Караїмська кенаса, на ремонт і реставрацію якої необхідно 500 тисяч грн та садиба, в якій мешкав Ігор Сікорський – 100 тисяч грн.

"Привести в порядок одну з головних вулиць Києва – Ярославів Вал - без порятунку Караїмської кенаси та будинку Сікорського не можливо, а зустрічати Євро-2012 з недоведеною до ладу однією з найкрасивіших вулиць столиці просто безглуздо", - зазначив Бригинець.

 Кенаса - молитовний дім караїмів, які сповідують релігію, що поєднує юдаїзм, християнство та іслам. Збудована на Ярославовім Валу у 1902 році, зараз використовується як Будинок Актора. У Києві залишилося близько 100 караїмів. Фото: uklon.com.ua

Депутат наголосив, що аналогічна ситуація з Колоною Магдебурзького права, її вхідною аркою і сходами, що ведуть до колони. Цей об’єкт потребує 7 млн грн.

Пам'ятник Магдебурзькому праву - розташований на набережній Дніпра, під пам'ятником Володимиру Хрестителю. Збудований у 1808-му на честь повернення місту права на місцеве самоврядування (1797 рік), вперше наданого Києву ще за часів Великого князівства Литовського. Фото: kmu.gov.ua

У критичному стані знаходиться також і пам’ятник монітору "Желєзняков" (розташований на Рибальському острові). На його реставрацію знадобиться 5 млн грн.

"Що стосується монітора "Желєзняков", то влада має або відмовитись від цього пам’ятника, який пов′язаний з героїзмом київських моряків під час Другої Світової війни, або терміново знайти гроші для того, щоб врятувати цей корабель, бо він ось-ось може повторити сумний "подвиг" лодії Кия, яка минулого року розкололась навпіл", - підсумував Бригинець.

 Монітор "Желєзняков" - єдиний уцілілий із шести моніторів Дунайської військової флотилії. Спущений на воду на заводі "Ленінська кузня" у 1936-му, повернувся до верфі у вигляді пам'ятника. Під час Другої світової з боями обійшов усе Чорне і Азовське море. Зараз над кораблем будують розв'язку Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Фото: archunion.com.ua

Всі названі об’єкти, що потребують реставрації, є пам’ятками і охороняються законом.

Раніше Бригинець повідомляв, що головне управління охорони культурної спадщини КМДА просило у 2012 році виділити на охорону пам'яток 35 млн грн. За словами депутата, у 2011 році передбачалося виділити близько 8 млн грн, а було виділено лише 700 тисяч грн.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".