На батьківщині першої УПА перейменували радянські вулиці

У місті Олевську на Житомирщині перейменували вулиці, що носили прізвища радянських вождів, назвавши їх на честь видатних постатей українського націоналістичного та патріотичного руху.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на рішення сесії депутатів Олевської міськради.

"Сесія поставила крапку у питанні: виконувати чи не виконувати видані ще Віктором Ющенком укази щодо винуватців жертв голодоморів та політичних репресій в Україні. Хоча провладними депутатами чинився спротив такому рішенню", - зазначається в повідомленні.

"Відтепер в Олевську не буде вулиць та однойменних провулків імені Павла Постишева, Станіслава Косіора, Григорія Петровського, Михайла Калініна, Григорія Котовського", - наголосили у прес-службі міськради.

Ці назви вулиць були перейменовані на Олени Теліги, Олега Ольжича, гетьмана Виговського, Олексія Опанасюка, Героїв Крут, 20-річчя Незалежності України, Юрка Тютюнника.

Нагадаємо, у серпні 2011 року в Олевську відзначили 70-річчя Олевської республіки, з якої бере початок УПА "Поліська Січ".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.