На батьківщині першої УПА перейменували радянські вулиці

У місті Олевську на Житомирщині перейменували вулиці, що носили прізвища радянських вождів, назвавши їх на честь видатних постатей українського націоналістичного та патріотичного руху.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на рішення сесії депутатів Олевської міськради.

"Сесія поставила крапку у питанні: виконувати чи не виконувати видані ще Віктором Ющенком укази щодо винуватців жертв голодоморів та політичних репресій в Україні. Хоча провладними депутатами чинився спротив такому рішенню", - зазначається в повідомленні.

"Відтепер в Олевську не буде вулиць та однойменних провулків імені Павла Постишева, Станіслава Косіора, Григорія Петровського, Михайла Калініна, Григорія Котовського", - наголосили у прес-службі міськради.

Ці назви вулиць були перейменовані на Олени Теліги, Олега Ольжича, гетьмана Виговського, Олексія Опанасюка, Героїв Крут, 20-річчя Незалежності України, Юрка Тютюнника.

Нагадаємо, у серпні 2011 року в Олевську відзначили 70-річчя Олевської республіки, з якої бере початок УПА "Поліська Січ".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.