Шкляр каже, що не захищав істориків, звинувачених у плагіаті

Письменник Василь Шкляр просить уточнювати у нього факт появи його підпису під заявами чи зверненнями. Тому що у "справі львівських плагіаторів" підпис Шкляра під листом на захист відповідачів сфальсифікували.

Про це літератор повідомив у листі "Історичній Правді".

"З великим подивом ознайомився з матеріалом Ігоря Чорновола "Шевченківська премія для львівських плагіаторів: судове засідання № 6", - пише Шкляр. - Тут ідеться, зокрема, й про те, що на черговому засіданні суддя долучив до справи нові документи, подані адвокатом відповідачів, серед яких є лист [заступника голови Національної Спілки письменників] Шкляра та [члена Ради НСПУ] Василенка [на захист лауреатів Шевченківської премії Горака та Гнатіва, яких Ігор Чорновол звинувачує у плагіаторстві - ІП]".

За словами письменника, він уперше побачив цього листа на сторінках "Історичної Правди" і ніколи під ним не підписувався.

"Зізнаюся, що багатотомної праці Романа Горака та Ярослава Гнатіва я не читав і в ролі експерта не міг виступати, оскільки не є фахівцем у цій галузі, - наголошує лауреат народної Шевченківської премії. - Для цього потрібно бути вченим-франкознавцем".

Письменник висловлює жаль, що Ігор Чорновол не звернувся до нього і не з’ясував цієї важливої обставини: "Адже останнім часом у ЗМІ, то більше в соціальних мережах, уже не раз "гуляли" заяви та звернення, підписані іменами людей, які не бачили тих петицій".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.