Литовський посол згадав, як у 1980-их друкував рухівські газети

Надзвичайний і повноважний посол Литви в Україні Пятрас Вайтєкунас продемонстрував унікальний архів українських газет, котрі друкувалися у Литві в часи боротьби за незалежність України й Литви.

Про це повідомляє прес-служба Республіканської християнської партії України.

Пятрас Вайтєкунас у 1990-х роках був одним із лідерів Литовського "Саюдісу" і організовував друк газет для українських “неформальних”, “національно-демократичних” організацій  у підпільних друкарнях у Вільнюсі.

Вождь РХП Микола Поровський, який разом із Вайтєкунасом презентував архів, організовував поширення "незалежних" газет в Україні у час боротьби за незалежність.

Вайтекунас зберіг і привіз в Україну макети кількох тисяч видань, серед яких “Досвітні вогні” (Київ), “Віче” (Львів), “Рада” (Рівне), “Вільна думка” (Луцьк), “Вісті” (Харків), “Вільне слово” (УГС) та багото інших.

Як українці в 1991-му Литву боронили. Спогади

На прес конференції відбулась презентація нової книги “За вашу і нашу волю” Поровського, яка розповідає про дотепер неопубліковані події співпраці і взаємопідтримки "Саюдісу" та Народного Руху в час боротьби за незалежність Литви та України. У книзі розміщено цікаві фотоілюстрації тих часів.

Читайте також лекцію Пятраса Вайтєкунаса "Вільна людина схильна більше робити добро, ніж зло".

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.