"Ехо Москви" питає, хто такий Мазепа

Головний редактор "Еха Москви" Алєксей Вєнєдіктов 21 грудня запустив сайт "Дилетант.ру", присвячений історії. Одне з перших опитувань на ньому стосується Івана Мазепи - пропонують назвати його або зрадником Росії, або героєм України. Перемагають перші.

Про це повідомляє на "Дилетант".

Сайт обіцяє подавати інформацію про історію легко і цікаво. "Тут вам не доведеться читати громіздкі тексти, написані складною, суто науковою мовою. Все просто, зрозуміло і захоплююче".

Пропонується широкий вибір рубрик - новини, статті, дискусії, інтерв'ю, опитування тощо. Можна виграти приз, для цього потрібно розгадати загадку у рубриках на кшталт "Картинки-загадки". Також користувачам нададуть інструменти для власноручного наповнення сайту.

"Заходьте, знайомтеся з нашими матеріалами і поринайте глибше в захоплюючий, як голлівудський блокбастер, світ історії", - пропонує редакція сайту.

Анафема Мазепі: чи існують для неї канонічні підстави? Думка богослова

За словами Вєнєдіктова, з 2012 року під тим же брендом видаватиметься журнал - накладом у 30-35 тисяч примірників.

Про інвесторів проекту Вєнєдіктов заявив, що гроші в "Дилетанта" вклали його особисті друзі. Суму інвестицій головний редактор "Еха Москви" не назвав. У своєму твіттері він раніше зазначав, що сайт запущено за підтримки РІА "Новості" - зокрема, агенція надасть "Дилетантові" свій фотоархів.

Одне з перших опитувань, розміщених на сайті, стосується гетьмана Івана Мазепи. Пропонується обрати одну із двох відповідей на  питання "Хто такий Мазепа?" - "герой України" або "зрадник інтересів Росії".

Більше про Івана Мазепу читайте на "Історичній Правді".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.