В Тернополі хочуть поставити пам'ятник сталінсько-гітлерівській дружбі

В Тернополі потрібно поставити спільний пам’ятник Сталіну й Гітлеру - і назвати цей монумент "Кати українського народу".

Про це заявив депутат Тернопільської обласної ради Степан Барна.

На пам’ятнику має бути бронзова табличка з текстом договору від 28 вересня 1938 року "Про дружбу", підписаним між Сталіним та Гітлером.

За словами Барни, ідею пам’ятника подала група тернопільських та львівських скульпторів: "За тими ескізами, які мені передали митці, Гітлер і Сталін стоять на колінах перед українським народом".

"Сталін і Гітлер - два кати, які вбили й замордували половину населення України. Й ця меморіальна композиція має нагадувати нам про страшні злочини комунізму та фашизму", - заявив депутат.

Гітлер проти Сталіна: хто був гірший?

Барна планує внести пропозицію на обговорення тернопільської громади. У разі її схвалення ініціативна група відкриє меморіальний комплекс до 8 травня – європейського Дня перемоги над фашизмом.

Нагадаємо, що в Івано-Франківську організацію ВО "Тризуб" поширює листівки, де зображено Сталіна і Гітлера, на них нацистський вождь заявляє: "Я також винищував українців. Поставте і мені пам'ятник".

6 грудня в Запоріжжі розмістили білборд з малюнком Гітлера та словами: "Чем я хуже Сталина? Ставьте и мне памятник". Білборд демонтували невідомі вже через кілька годин після того, як його повісили.

У листопаді 2010 року Держдума РФ зробила заяву про те, що спроби покласти провину за розв'язання Другої світової війни не тільки на гітлерівську Німеччину, але й на Радянський Союз є "завідомо антиісторичною брехнею".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.