В суді перебуває низка справ про позбавлення звання Героя "негромадян"

У Вищому адмінсуді перебуває низка справ про позбавлення звань Героя поета Василя Стуса, пісняра Володимира Івасюка та диригента й керівника Української капели бандуристів ім. Тараса Шевченка у США Григорія Китастого.

Відповідні позови подав донеччанин Володимир Оленцевич, який перед тим судився через присвоєння героїв Степану Бандері та Роману Шухевичу, пише "Україна молода".

На думку Оленцевича, всі нагороджені Герої України не можуть називатися такими, бо не були громадянами України.

Син командувача УПА Юрій Шухевич переконаний, що Вищий адмінсуд ухвалить рішення у справі Стуса, Івасюка та Китастого на користь Оленцевича.

"Я не сумніваюся, що так і буде. Адже там аналогічна ситуація, як і в справі Романа Шухевича. Дві інстанції Оленцевичу відмовили, але він подав касаційну скаргу, і її задовольнили. Тепер слово за Вищим адмінсудом. І рішення його буде аналогічним, тільки дуже скандальним. Бачте, це вже пішла справжня лавина", - сказав він.

На думку Шухевича, ухваливши свого часу рішення у справі Бандери та Шухевича на користь Оленцевича, ВАСУ загнав себе в глухий кут.

"Бо тепер, якщо суд не прийме аналогічне рішення при подібних обставинах і мотивації, то тим самим визнає, що попередні ухвали по Бандері та Шухевичу були політичні. І якщо логічно дивитися, то такі самі підстави "зняти" Героя України є і щодо Олексія Береста (радянський герой ІІ Світової війни, який встановив Прапор Перемоги на даху німецького Рейхстагу), генерала Кузьми Дерев’янка (приймав капітуляцію Японії), навіть ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Адже всі вони формально не були громадянами України. Вони були громадянами СРСР", - сказав він.

У свою чергу адвокат Степана Бандери-молодшого Роман Орєхов вважає, що і Бандеру, і Шухевича могли нагородити званням Героя України посмертно.

"Як правник я повторював це не раз: небіжчик не має громадянства. Відтак говорячи "посмертно", нагороджуємо того, хто вже не має жодних громадянських, цивільних або політичних прав. А тому й немає жодного значення, громадянином якої країни він був. Бо ж тепер він уже не громадянин! Це зрозуміло будь-якому юристу!", - заявив він.

Адвокат додав, що у справі Стуса та Івасюка формально суд має такі ж самі підстави позбавити звань героїв.

"І враховуючи судову практику, яку сам для себе створив Вищий адмінсуд у справі Бандери та Шухевича, укази щодо Стуса та Івасюка теж можуть бути скасовані", - вважає він.

Про те, хто є Героєм України і за що дають це звання, читайте на "Історичній Правді".

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.