Радянський Союз напав на Фінляндію. У Твіттері

Наступ радянських військ триває вже другу добу у реальному часі. В ці хвилини фіни відступають - іноді в паніці, адже багато солдатів ніколи не бачили танків. Будинки спалюють або мінують, залишаючи детонатори у дверях чи під сидіннями унітазів. Йдеться про масштабне відтворення Другої Світової війни в інтернеті.

"...Радіо Гельсінки транслює радянський ультиматум: капітуляція до 3:00 завтрашнього дня або "всі міста і стратегічні центри будуть знищені".

"...Червоноармієць-українець: "Товаришу командир, чому ми воюємо тут? Хіба Ворошилов не казав, що ми не хочемо чужої землі?"

"...Фіни жартують про радянське вторгнення: "Їх так багато, а Фінляндія така маленька. Де ми їх усіх будемо ховати?"

"...Італія засуджує радянське вторгнення у Фінляндію. Прем'єр-міністр Великобританії Чемберлен: "глибоке співчуття" з приводу нападу. Німецька політика: "доброзичливий нейтралітет".

"...Фінська берегова артилерія на острові Руссаре веде гарматну дуель із крейсером "Кіров". Совіти хочуть захопити острови в Балтії. ФОТО"

Всі ці події відбуваються у сервісі коротких повідомлень Твіттер і є погодинним відтворенням подій Другої Світової війни.

Пости розміщуються в обліковому записі RealTimeWWII ("Друга Світова у реальному часі").

В ці дні виповнюється 72 роки нападу СРСР на Фінляндію, тому чергові твіти присвячені переважно цим подіям. Попередні записи присвячені також радянській пропаганді, які готувала громадську думку до війни. 

Як у карельських снігах загинула елітна українська дивізія

Автор облікового запису - 24-річний випускник істфаку Оксфорду Олвин Коллінсон, повідомляє The Telegraph. Він розпочав твітити 1 вересня - в річницю нападу Третього рейху на Польщу у 1939 році, з якого прийнято розпочинати датування Другої світової війни.

Коллінсон постить близько 40 твітів на день і планує робити це шість років поспіль - аж до 8 травня 1945 року. Він висвітлює основні військові та політичні події, цитує свідчення очевидців, постить тогочасні фото і карти.

"Ні, Молотов!" - пропагандистська фінська пісня тих часів. Молотов - сталінський міністр закордонних справ. Інший персонаж пісні та об'єкт глузувань - Бобріков, колишній губернатор Фінляндії у складі Росії.

"Державне управління спиртних напоїв" Фінляндії масово виготовляло пляшки із запалювальною сумішшю - саме фіни назвали цей витвір "коктейль для Молотова".

"Я використовую Твіттер, щоб повернути минуле до життя, допомогти людям побачити дійсність так, як її бачили в ті роки", - зазначив історик.

За його словами, найбільше йому довелося попрацювати 26 вересня, коли вермахт здійнював останню атаку на Варшаву. Коллінсон ілюстрував битву свідченнями польських солдат і цивільних, адаптуючи їх до текстового обмеження Твіттеру у 140 знаків.

1940: кінохроніка радянсько-фінської війни (ВІДЕО)

"Наразі я працюю сам, - каже історик, - але вже є добровольці, які перекладають стрічку". Вже є арабська, китайська, французька, іспанська, португальська, турецька і російська версії. Останню робить Станіслав Рудий із Києва - маркетолог, який захоплюється військовою історією.

Станом на сьогодні проект має уже 1080 записів і 160 000 читачів.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.