Радянський Союз напав на Фінляндію. У Твіттері

Наступ радянських військ триває вже другу добу у реальному часі. В ці хвилини фіни відступають - іноді в паніці, адже багато солдатів ніколи не бачили танків. Будинки спалюють або мінують, залишаючи детонатори у дверях чи під сидіннями унітазів. Йдеться про масштабне відтворення Другої Світової війни в інтернеті.

"...Радіо Гельсінки транслює радянський ультиматум: капітуляція до 3:00 завтрашнього дня або "всі міста і стратегічні центри будуть знищені".

"...Червоноармієць-українець: "Товаришу командир, чому ми воюємо тут? Хіба Ворошилов не казав, що ми не хочемо чужої землі?"

"...Фіни жартують про радянське вторгнення: "Їх так багато, а Фінляндія така маленька. Де ми їх усіх будемо ховати?"

"...Італія засуджує радянське вторгнення у Фінляндію. Прем'єр-міністр Великобританії Чемберлен: "глибоке співчуття" з приводу нападу. Німецька політика: "доброзичливий нейтралітет".

"...Фінська берегова артилерія на острові Руссаре веде гарматну дуель із крейсером "Кіров". Совіти хочуть захопити острови в Балтії. ФОТО"

Всі ці події відбуваються у сервісі коротких повідомлень Твіттер і є погодинним відтворенням подій Другої Світової війни.

Пости розміщуються в обліковому записі RealTimeWWII ("Друга Світова у реальному часі").

В ці дні виповнюється 72 роки нападу СРСР на Фінляндію, тому чергові твіти присвячені переважно цим подіям. Попередні записи присвячені також радянській пропаганді, які готувала громадську думку до війни. 

Як у карельських снігах загинула елітна українська дивізія

Автор облікового запису - 24-річний випускник істфаку Оксфорду Олвин Коллінсон, повідомляє The Telegraph. Він розпочав твітити 1 вересня - в річницю нападу Третього рейху на Польщу у 1939 році, з якого прийнято розпочинати датування Другої світової війни.

Коллінсон постить близько 40 твітів на день і планує робити це шість років поспіль - аж до 8 травня 1945 року. Він висвітлює основні військові та політичні події, цитує свідчення очевидців, постить тогочасні фото і карти.

"Ні, Молотов!" - пропагандистська фінська пісня тих часів. Молотов - сталінський міністр закордонних справ. Інший персонаж пісні та об'єкт глузувань - Бобріков, колишній губернатор Фінляндії у складі Росії.

"Державне управління спиртних напоїв" Фінляндії масово виготовляло пляшки із запалювальною сумішшю - саме фіни назвали цей витвір "коктейль для Молотова".

"Я використовую Твіттер, щоб повернути минуле до життя, допомогти людям побачити дійсність так, як її бачили в ті роки", - зазначив історик.

За його словами, найбільше йому довелося попрацювати 26 вересня, коли вермахт здійнював останню атаку на Варшаву. Коллінсон ілюстрував битву свідченнями польських солдат і цивільних, адаптуючи їх до текстового обмеження Твіттеру у 140 знаків.

1940: кінохроніка радянсько-фінської війни (ВІДЕО)

"Наразі я працюю сам, - каже історик, - але вже є добровольці, які перекладають стрічку". Вже є арабська, китайська, французька, іспанська, португальська, турецька і російська версії. Останню робить Станіслав Рудий із Києва - маркетолог, який захоплюється військовою історією.

Станом на сьогодні проект має уже 1080 записів і 160 000 читачів.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.