Анонс: заходи до 125-річчя отамана Зеленого

У суботу, 17 грудня 2011 р., о 16.00 у Культурно-мистецькому центрі Києво-Могилянської академії (Київ, вул. Іллінська, 9) розпочнеться вечір пам’яті командира Дніпровської повстанської дивізії отамана Зеленого (Данила Терпила).

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу. 

У рамках вечора відбудеться презентація 2-го видання книги Романа Коваля “Отаман Зелений”. Якщо порівнювати з першим виданням, то у книжці з’явилися нові розділи – “Серед народу комі”, “Зелений і Директорія”, “На думку Думіна”, “Болбочан і Директорія”, “Каральна експедиція Петлюри”, “Братовбивство під Обуховом”, “У Трипіллі”, “Люте время”, “Грушевський і Винниченко пропонують катам співпрацю”, “Визволення Трипілля”, “Нещасливе отаманування Мусія Таценка”, “Побиття “кацапні” та зрадників у Воронькові”.

Книга має цікаві додатки, серед яких: спогади старшин УГА Луки Луціва та Василя Ілащука про організовану отаманом Зеленим втечу з денікінського полону 184 стрільців і старшин Галицької армії, спогади старшини Осадного корпусу Січових стрільців Осипа Думіна (Антона Крезуба) про перебування в 1921 р. у Гощівському партизанському загоні та повстанському загоні ім. отамана Зеленого.

В розділі “Останні свідчення” вміщено спомини про отамана Зеленого, начальника його кулеметної команди Федора Петриченка, розповідь Федора Пустового, розвідника отамана Зеленого; історія роду Грицька Терпила, розповіді людей, які, прочитавши книгу “Отаман Зелений”, пригадали, що про Зеленого говорили їхні родичі чи знайомі, нариси про зеленівців зі Стайок, Гребенів, Кийлова та інших сіл.

Удвічі збільшився “Неповний список козаків і старшин Дніпровської повстанської дивізії та загону ім. отамана Зеленого”. Чимало біографій подано з фотографіями. Загалом у книзі опубліковано 215 фотографій, картин і листівок, з них 75 вперше вводиться в обіг.

На вечорі буде показано документальний фільм “Отаман Зелений” (автор сценарію Роман Коваль, режисер Олександр Домбровський).

У неділю, 18 грудня, о 12.00 у с. Трипілля, де народився Данило Терпило, заплановано урочисте відкриття меморіальної плити у підніжжя його пам’ятника, освячення її та покладання квітів.

У неділю, 18 грудня, о 13.00 у Трипільській сільській раді відбудеться презентація 2-го видання книжки Романа Коваля “Отаман Зелений” за участю автора, кобзарів та інших діячів української культури.

У неділю, 18 грудня, о 17.00 в Обухівському історично-краєзнавчому музеї (м. Обухів Київської обл., вул. Київська, 14) відбудеться вечір пам’яті отамана Зеленого та презентація 2-го видання книжки Романа Коваля “Отаман Зелений” за участю автора, кобзарів та інших діячів української культури.

Заходи організовано Історичним клубом “Холодний Яр” за участі Обухівського літературно-мистецького братства та ВО “Свобода”.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.