Вийшла збірка творів Олекси Слісаренка - класика УРСР 1920-их (ВІРШ)

У серії "Розстріляне Відродження" (видавництво "Смолоскип") вийшла збірка вибраних творів Олекси Слісаренка.

До видання увійшли вибрані твори, а також спогади про письменника та статті критиків 1920-х рр. і сучасних дослідників.

Збірку упорядкувала професор Могилянки Віра Агеєва.

Олекса Слісаренко (1891-1937) — талановитий прозаїк, майстер гостросюжетної психологічної новели, а згодом роману й повісті, що починав як поет-символіст, підписував маніфести футуристів і конструктивістів, потім обстоював чисте мистецтво, сповіду­вав авангардистську деструкцію, зрештою почергово був чле­ном "Комкосмосу", "Аспанфуту", "Комункульту", "Гарту", ВАПЛІТЕ, "Техно-мистецької групи "А".

Олекса Слісаренко. Комунікація

Од чумацьких маж,
чудних, як етнографія,
од аеропланів,
недоносків фантазії, -
до міжпланетних мостів
з душею електричною!

О, комунікація!
О, комунікація!

Молотом,
плугом,
лопатою
в мозок землі.
Свято - в силі.

Необмежними плинами
нервових вібрацій
землі сполучи
про єдність крик уночі -

О, комунікація!
О, комунікація!

...Думки на полотнах космосу
накреслять плани комунікацій.
Гостру косу
поламай, смерте,
праця твоя уперта
непотрібна тепер!

Міліарди уст
осанну понесуть
і хаос стривожений
зубами заклацає:

О, комунікація!
О, комунікація!

Грона
сонячних систем
стигло нависли,
мости еластичними дугами
од грона до грона

Міліардні гони,
а ними
жадоба розуми
гонить.
Ні місяця,
ні сонця,
ні зір -
лише зупинки
на космічному шляху.
І гоняться
з порошинки на порошинку
гниди - велетні духу.

О, комунікація!
О, комунікація!

(1919 р., із серії "Слісаренко" на сайті "Укревкульт")

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.