Спецпроект

Виставка про Голокост тепер у Харкові

В рамках вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру в Харкові буде відкрито виставку "Голокост від куль: масові розстріли євреїв в Україні 1941–1944"

 

Фонд Віктора Пінчука у партнерстві з Фондом Олександра Фельдмана, Меморіалом Шоа (Memorial de la Shoah), організацією "Яхад-Ін Унум", а також посольствами Ізраїлю, Франції, Німеччини та Сполучених Штатів Америки в Україні представляють у Харкові виставку "Голокост від куль: масові розстріли євреїв в Україні 1941-1944".

Проект буде представлено в галереї "АВЕК" (Харків, Сумська, 70) з 10 листопада по 17 грудня 2011 року. Офіційне відкриття відбудеться 10 листопада.

Виставка вже демонструвалася в Парижі, Нью-Йорку та Києві. В Харкові її буде представлено вперше. Проект, що засвідчує масове знищення євреїв нацистськими загарбниками в Україні, в першу чергу спрямований на виховання толерантності в українському суспільстві, і особливо молоді.

Виставка є частиною заходів державного рівня в рамках програми вшанування 70-річчя трагедії Бабиного Яру.

Виставка підготовлена Меморіалом Шоа (архів, музей, освітній центр та місце вшанування пам’яті) та була оновлена і адаптована за участі провідних українських експертів.

Проект "Голокост від куль" базується на праці римсько-католицького священика з Франції отця Патріка Дебуа, котрий багато років поспіль займається архівними та археологічними дослідженнями, а також відео документуванням свідчень очевидців масових розстрілів в Україні.

Отець Патрік Дебуа і "Яхад-ін Унум"

Експозиція включає інформацію про історичні факти, відео-інтерв'ю, документи часів війни, фотографії віднайдених масових поховань та предмети, що засвідчують ті події: кулі, гільзи та ін.

З метою максимального інформування, зацікавлення та залучення до діалогу українських школярів і студентів, під час виставки буде реалізована освітня програма, створена Інститутом візуальної історії та освіти Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії та Українським центром вивчення історії Голокосту.

В рамках виставки також буде представлено книгу отця Дебуа "Хранитель спогадів. Кривавими слідами Голокосту", вперше перекладену українською мовою за фінансової підтримки посольства Франції.

Ця книга стала лауреатом Національної єврейської книжкової премії у 2008 році. Українську редакцію книги було надруковано видавництвом "Дух і літера".

Виставка проходитиме в галереї "АВЕК" (Харків, Сумська, 70) з 10 листопада по 17 грудня 2011 р.

Графік роботи: щоденно з 10:00 до 23:00. Без вихідних.

Вхід вільний.

Офіційний сайт виставки: www.istpravda.com.ua/themes/holocaust-history

Організатори:

Фонд Віктора Пінчука

Memorial de la Shoah

Yahad – In Unum

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.