Анонс: документальний фільм "Три історії Галичини" (ВІДЕО)

В Україні презентують документальний фільму "Три історії Галичини" за участю режисерів українки Ольги Онишко та ліванки Сари Фаргат.

Презентація передбачає всеукраїнське обговорення тем, порушених у фільмі, ключова з яких – "Правда, що об’єднує" та запис відеофільму.

КОЛИ І ДЕ?

-         15 листопада – Київ, кінотеатр "Кінопалац", вул. Інститутська 1, о 19:00. Модератор дискусії Юрій Макаров

-         16 листопада – Харків, єврейський культурний центр "Бейт Дан", вул. Тобольська 46, о 18:00. Модератор дискусії Філип Дикань

-         17 листопада – Львів, кінопалац "Копернік", вул. Коперника 9, о 18:00. Модератор дискусії Василь Расевич

"Золотий Вересень". Хроніка Галичини 1939-41 (ВІДЕО)

-         18 листопада – Чернівці, кінотеатр "Чернівці", вул. Університетська 10, о 15:00. Модератор дискусії Сергій Осатчий

-         21 листопада – Одеса, український клуб Одеси, вул. Катерининська 77, о 14:00. Модератор дискусії Діана Клочко

Стрічка описує три людські долі у вирі подій Другої Світової війни на Галичині: української, єврейської та польської. Опинившись між Гітлером і Сталіном, кожен з героїв своєї історії, ризикуючи життям, діяв так, як підказувала совість.

Криваві Землі: Україна між Гітлером і Сталіном

Незнані сторінки відомого минулого. Три історії, три долі, три нації - одна правда.  Фільм демонструвався в кінотеатрах США, Канади, Німеччини, Англії та Франції.

ЯК ПОТРАПИТИ?

За детальною інформацією щодо участі у презентації та дискусії просимо звертатися:

Катерина Неліпович (Київ, Харків, Одеса, Чернівці): sheptytsky.foundation@ugcc.org.ua 
Анастасія Войтюк (Львів): a.voytyuk@gmail.com 

Просимо зголошуватися до 11 листопада (включно). 

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.