10 листопада очікується масове перейменування столичних вулиць

Вулицям, названим у 1940 році на честь керівників Січневого повстання 1918 року у Києві, на найближчій сесії Київради, в четвер, будуть повернуті історичні назви. І це ще не всі перейменування, які плануються.

Про це повідомив член комісії з питань найменувань та пам’ятних знаків КМДА, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Ідеться про вулиці Олександра Аніщенка і Андрія Іванова на Печерську. Їм планують повернути попередні назви - відповідно вулиця Левандовська та провулок Бутишева.

"Самої вулиці Січневого повстання вже давно не існує, її було перейменовано у вул. Івана Мазепи, а пізніше, частина цієї вулиці у вул. Лаврську. Таким чином, сама подія - Січневе повстання більшовиків проти української влади – вже зникла з мапи Києва. А "герої" тієї події досі увічнені. Тепер, справедливість буде відновлено", - наголосив Бригинець.

"Роля хлопчаків". Як маленькі кияни в січні 1918-го захищали "Арсенал"

Провулок Бутишева - одна з давніх вулиць Печерська, іменована за прізвищем одного з домовласників - Бутишева з 1803 року. 

Левандовська вулиця з’явилась у 1869 року - за прізвищем київського письменника і проповідника, вихованця Київської академії, протоієрея Софійського собору Іоана Леванди.

 Пам'ятна дошка на будинку за адресою Аніщенка, 17

Олександр Аніщенко - робітник заводу "Арсенал", загинув під час Січневого повстання 1918 року.

Андрій Іванов - уродженець Владімірської губернії, член партії більшовиків з 1906 року, з 1916 року працював на "Арсеналі", один із керівників Січневого повстання, після встановлення радянської влади працював в урядових структурах СРСР.

В лютому 1918 року врятував від розправи муравйовських солдат історика Дмитра Дорошенка (губернського комісара УНР на Чернігівщині). Цікавий ньюанс - на момент початку повстання Іванова не було в Києві, він прибув у місто вже в розпал заворушень.

Хто насправді підняв Січневе повстання?

"Історична Правда": дещо лякає лексика, яку вживає пан Бригинець. "Події не існує", "герої", "справедливість буде відновлено"... Факт Січневого повстання нікуди не дівся, це така ж частина історії України, як і УНР.

Нагадаємо, на попередній сесії Київради вул. Танкову було перейменовано на вул. Ігоря Сікорського. А на найближчій сесії Київради в четвер, 10 листопада 2011 року очікується також повернення історичних назв вул. Червоноармійській (на Велику Васильківську), Воровського (Бульварно-Кудрявську) та Фрунзе (Кирилівську).

У червні 2011 року комісія з питань найменувань та пам'ятних знаків КМДА рекомендувала Київраді перейменувати лівобережні вулицю Серафимовича і бульвар Давидова на вулицю Івана Миколайчука та бульвар Віктора Некрасова.

Гайдамаки з Донбасу. Як "донецькі" придушували Січневе повстання у Києві

У жовтні комісія підтримала пропозицію перейменувати вулицю маршала Малиновського в Оболонському районі міста Києва на вулицю Олександра Архипенка.

У грудні 2010 року Бригинець заявляв, що сусідні з вулицею Малиновського вулиці угорських комуністів Мате Залки і Лайоша Гавро на Оболоні буде перейменовано на честь Романа Шухевича і Ярослава Стецька.

Про інші перейменування вулиць і площ у Києві, Одесі, Харкові, Львові та інших містах України читайте за тегом "топоніміка".

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.