10 листопада очікується масове перейменування столичних вулиць

Вулицям, названим у 1940 році на честь керівників Січневого повстання 1918 року у Києві, на найближчій сесії Київради, в четвер, будуть повернуті історичні назви. І це ще не всі перейменування, які плануються.

Про це повідомив член комісії з питань найменувань та пам’ятних знаків КМДА, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Ідеться про вулиці Олександра Аніщенка і Андрія Іванова на Печерську. Їм планують повернути попередні назви - відповідно вулиця Левандовська та провулок Бутишева.

"Самої вулиці Січневого повстання вже давно не існує, її було перейменовано у вул. Івана Мазепи, а пізніше, частина цієї вулиці у вул. Лаврську. Таким чином, сама подія - Січневе повстання більшовиків проти української влади – вже зникла з мапи Києва. А "герої" тієї події досі увічнені. Тепер, справедливість буде відновлено", - наголосив Бригинець.

"Роля хлопчаків". Як маленькі кияни в січні 1918-го захищали "Арсенал"

Провулок Бутишева - одна з давніх вулиць Печерська, іменована за прізвищем одного з домовласників - Бутишева з 1803 року. 

Левандовська вулиця з’явилась у 1869 року - за прізвищем київського письменника і проповідника, вихованця Київської академії, протоієрея Софійського собору Іоана Леванди.

 Пам'ятна дошка на будинку за адресою Аніщенка, 17

Олександр Аніщенко - робітник заводу "Арсенал", загинув під час Січневого повстання 1918 року.

Андрій Іванов - уродженець Владімірської губернії, член партії більшовиків з 1906 року, з 1916 року працював на "Арсеналі", один із керівників Січневого повстання, після встановлення радянської влади працював в урядових структурах СРСР.

В лютому 1918 року врятував від розправи муравйовських солдат історика Дмитра Дорошенка (губернського комісара УНР на Чернігівщині). Цікавий ньюанс - на момент початку повстання Іванова не було в Києві, він прибув у місто вже в розпал заворушень.

Хто насправді підняв Січневе повстання?

"Історична Правда": дещо лякає лексика, яку вживає пан Бригинець. "Події не існує", "герої", "справедливість буде відновлено"... Факт Січневого повстання нікуди не дівся, це така ж частина історії України, як і УНР.

Нагадаємо, на попередній сесії Київради вул. Танкову було перейменовано на вул. Ігоря Сікорського. А на найближчій сесії Київради в четвер, 10 листопада 2011 року очікується також повернення історичних назв вул. Червоноармійській (на Велику Васильківську), Воровського (Бульварно-Кудрявську) та Фрунзе (Кирилівську).

У червні 2011 року комісія з питань найменувань та пам'ятних знаків КМДА рекомендувала Київраді перейменувати лівобережні вулицю Серафимовича і бульвар Давидова на вулицю Івана Миколайчука та бульвар Віктора Некрасова.

Гайдамаки з Донбасу. Як "донецькі" придушували Січневе повстання у Києві

У жовтні комісія підтримала пропозицію перейменувати вулицю маршала Малиновського в Оболонському районі міста Києва на вулицю Олександра Архипенка.

У грудні 2010 року Бригинець заявляв, що сусідні з вулицею Малиновського вулиці угорських комуністів Мате Залки і Лайоша Гавро на Оболоні буде перейменовано на честь Романа Шухевича і Ярослава Стецька.

Про інші перейменування вулиць і площ у Києві, Одесі, Харкові, Львові та інших містах України читайте за тегом "топоніміка".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.