Партія Лук'яненка вимагає демонтувати радянського солдата у Львові

Українська республіканська партія (УРП) через суд домагається демонтажу Монумента Слави - пам'ятника радянським солдатам у Львові.

Про це повідомляє "Сегодня".

У Галицькому районному суді Львова розглядають позов Української Республіканської партії (УРП), яка вимагає від Львівської міськради демонтувати скульптуру як "символ радянської епохи".

В УРП посилаються на рішення облради початку 1990-х, яким вирішили знести півтора десятка радянських пам'ятників, у тому числі і солдата на Монументі Слави.

Юристи мерії просять суд відхилити позов, наполягаючи, що терміни давності того рішення минули.

Опитані виданням політологи вважають, що ініціатива УРП пов'язана з майбутніми виборами. Мовляв, у партії "ВО Свобода", яка втратила у Львові - за даними соцгрупи "Рейтинг" - за півроку 6% (нібито через участь у масових сутичках 9 травня 2011 року) вирішили бути обережнішими і не зноситимуть пам'ятник без референдуму. А от УРП, навпаки, хоче перетягнути частину радикальних виборців.

Монумент Слави являє собою ансамбль: бронзові скульптури Батьківщини-матері і радянського воїна з мечем, а також двох стел з фігурами червоноармійців і зіркою. Пам'ятник, якому більше сорока років, розташований у парку навпроти Академії сухопутних військ. Зазвичай тут збираються ветерани і "ліві" партії на 1 і 9 травня.

У грудні 2010 року невідомі облили пам'ятник червоною фарбою, обмалювавши його серпом-молотом і свастикою.

У січні 2011 року міліція зменшила охорону монумента.

 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.