Партія Лук'яненка вимагає демонтувати радянського солдата у Львові

Українська республіканська партія (УРП) через суд домагається демонтажу Монумента Слави - пам'ятника радянським солдатам у Львові.

Про це повідомляє "Сегодня".

У Галицькому районному суді Львова розглядають позов Української Республіканської партії (УРП), яка вимагає від Львівської міськради демонтувати скульптуру як "символ радянської епохи".

В УРП посилаються на рішення облради початку 1990-х, яким вирішили знести півтора десятка радянських пам'ятників, у тому числі і солдата на Монументі Слави.

Юристи мерії просять суд відхилити позов, наполягаючи, що терміни давності того рішення минули.

Опитані виданням політологи вважають, що ініціатива УРП пов'язана з майбутніми виборами. Мовляв, у партії "ВО Свобода", яка втратила у Львові - за даними соцгрупи "Рейтинг" - за півроку 6% (нібито через участь у масових сутичках 9 травня 2011 року) вирішили бути обережнішими і не зноситимуть пам'ятник без референдуму. А от УРП, навпаки, хоче перетягнути частину радикальних виборців.

Монумент Слави являє собою ансамбль: бронзові скульптури Батьківщини-матері і радянського воїна з мечем, а також двох стел з фігурами червоноармійців і зіркою. Пам'ятник, якому більше сорока років, розташований у парку навпроти Академії сухопутних військ. Зазвичай тут збираються ветерани і "ліві" партії на 1 і 9 травня.

У грудні 2010 року невідомі облили пам'ятник червоною фарбою, обмалювавши його серпом-молотом і свастикою.

У січні 2011 року міліція зменшила охорону монумента.

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.