Під Києвом знайшли і поховають Тимофія Шамрила і ще 124 червоноармійців

В селі Гатне Києво-Святошинського району відбудеться урочисте поховання останків 125 бійців і командирів Червоної армії, які загинули при обороні Києва в 1941 році.

Про це "Історичній Правді" повідомили у пошуковому об'єднані "Дніпро-Україна".

Останки були знайдені пошуковцями археологічного пошуково-патріотичного об'єднання "Дніпро-України" влітку-восени поточного року. Двадцять імен вдалося відновити. Один з них - Тимофій Власович Шамрила, на честь якого в Києві названо вулицю (на Сирці - ІП).

До сьогоднішнього дня доля Шамрила залишалася таємницею: про нього практично нічого не відомо, крім того, що Тимофій Власович був секретарем Київського міськкому КП(б)У, депутатом Верховної Ради УРСР першого скликання і входив до складу Штабу оборони Києва в 1941 р.

Тепер таємниця його загибелі розкрита, хоча всі обставини ще належить з'ясувати.

З України, Росії, Північної Осетії на поховання приїхали понад 40 родичів червоноармійців, розміщенням яких займається Києво-Святошинська районна адміністрація.

Час і місце: субота, 5 листопада, о 10-00 в сквері біля Свято-Покровського храму в Гатному.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.