Гофман хоче умовити Януковича купити його фільм про нашу історію

Польський режисер Єжи Гофман має намір обговорити з президентом Віктором Януковичем можливість показу на українському телебаченні його документального фільму "Україна. Становлення нації".

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на Weekly.ua.

Цей фільм режисер закінчив у 2008 році. У ньому розповідається про історію України від хрещення до наших днів. У картині 4 серії: "Від Русі до України", "Україна чи Малоросія", "Разом назавжди", "Незалежність". Кожна серія триває 50 хвилин.

На створення фільму Гофмана надихнула книга Леоніда Кучми "Україна - не Росія". За задумом режисера, кіно має дати імпульс українській молоді до вивчення історії власної країни.

Проте, фільм "Україна. Становлення нації" жодного разу не був показаний в Україні.

За словами Гофмана, українська влада не відповідає йому відмовою, "але й не показує фільм". "Мабуть тому, що фільм закінчується Помаранчевою революцією", - пояснює режисер. Він сподівається, що картина все ж таки вийде в український прокат до Євро2012.

"Варшавська битва" - просто кіно про любов та війну (ФОТО)

Кінорежисер і сценарист Єжи Гофман народився в 1932 р. у Кракові. У 1939 році був депортований з батьками до Сибіру. Після закінчення війни повернувся до Польщі. В 1955 році закінчив Інститут кінематографії в Москві. Знімає документальні та художні фільми.

Найбільш відомі його екранізації історичних романів Генріка Сенкевича "Пан Володиєвський", "Потоп", "Вогнем і мечем". Фільм "Потоп" у 1975 р. було номіновано на "Оскара". Режисер прожив 33 роки в шлюбі з киянкою Валентиною Трахтенберг. Заслужений діяч національної культури Польщі.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.