Гофман хоче умовити Януковича купити його фільм про нашу історію

Польський режисер Єжи Гофман має намір обговорити з президентом Віктором Януковичем можливість показу на українському телебаченні його документального фільму "Україна. Становлення нації".

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на Weekly.ua.

Цей фільм режисер закінчив у 2008 році. У ньому розповідається про історію України від хрещення до наших днів. У картині 4 серії: "Від Русі до України", "Україна чи Малоросія", "Разом назавжди", "Незалежність". Кожна серія триває 50 хвилин.

На створення фільму Гофмана надихнула книга Леоніда Кучми "Україна - не Росія". За задумом режисера, кіно має дати імпульс українській молоді до вивчення історії власної країни.

Проте, фільм "Україна. Становлення нації" жодного разу не був показаний в Україні.

За словами Гофмана, українська влада не відповідає йому відмовою, "але й не показує фільм". "Мабуть тому, що фільм закінчується Помаранчевою революцією", - пояснює режисер. Він сподівається, що картина все ж таки вийде в український прокат до Євро2012.

"Варшавська битва" - просто кіно про любов та війну (ФОТО)

Кінорежисер і сценарист Єжи Гофман народився в 1932 р. у Кракові. У 1939 році був депортований з батьками до Сибіру. Після закінчення війни повернувся до Польщі. В 1955 році закінчив Інститут кінематографії в Москві. Знімає документальні та художні фільми.

Найбільш відомі його екранізації історичних романів Генріка Сенкевича "Пан Володиєвський", "Потоп", "Вогнем і мечем". Фільм "Потоп" у 1975 р. було номіновано на "Оскара". Режисер прожив 33 роки в шлюбі з киянкою Валентиною Трахтенберг. Заслужений діяч національної культури Польщі.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.