ДЕСЯТИНКА НЕ ПЕРЕЖИВЕ ЗИМУ, ЯКЩО ЇЇ НЕ ЗАСИПАТИ - АРХЕОЛОГИ

Про це сьогодні на прес-конференції в УНІАН повідомили академік НАНУ, директор Інституту археології НАНУ Петро Толочко; заступник директора Інституту археології НАНУ, начальник Архітектурно-археологічної експедиції Гліб Івакін, а також заступник директора НДІ Інституту пам’яткоохоронних досліджень Мінкультури України Тимур Бобровський.

Археологи переконані, що найшвидшим методом, зважаючи на початок зими, буде тимчасово засипати автентичні рештки спеціальним грунтом та облаштувати водовідведення з території місця розкопок. Тобто, у такий спосіб провести консервацію решток храму.

Гліб Івакін: "На місці Десятинної має бути Музей Хрещення Русі"

“Ми опинилися під загрозою втрати цих решток фундаменту Десятинної церкви. Я мушу сказати, що так чи інакше ми кожен рік щось втрачали, бо не було можливості ідеально захистити фундамент... А після того, як в нас завалився (у лютому 2010 р.) павільйон, який там був, то ситуація ускладнилась ще більше”, - прокоментував Толочко.

За його словами, минулої зими археологи по можливості самі законсервовували рештки фундаменту, частково присипаючи його. “Але це не гарантує їх збереження, бо піде сніг, котлован наповниться водою і це призведе до руйнування. Тому ми, археологи, забили тривогу...”, - сказав Толочко, відзначивши, що другу зиму розкопані автентичні залишки у відкритому стані не переживуть і зруйнуються.

Він повідомив, що зважаючи на ситуацію, ще влітку археологи почали проводити консультації та радитись щодо того, як уберегти залишки фундаменту. В результаті всі зійшлися на єдиній думці – засипати.

“Фундамент необхідно засипати чи річковим піском, чи якимсь стерильним чистим грунтом, який би не утримував решток, задернувати майданчик, вивести на поверхні план Десятинної церкви, як ми це зробили свого часу, готуючись до святкування 1500-річчя Києва і тисячоліття хрещення Русі. І паралельно вирішувати проблему, що робити далі з Десятинною церквою. Бо якщо ми будемо чекати, поки наші різні чинники - і владні, і культурологічні, всі надумають врешті, а що ж воно буде, то виявиться, що нічого вже реставрувати не треба буде і нічого зберігати не треба буде”, - пояснив Толочко.

На фундаменті Десятинної влаштували звалище

За словами академіка, в ході археологічних розкопок “здобуто важливий науковий матеріал, який прояснює деякі питання архітектурного плану, архітектурного вигляду Десятинної церкви, але настільки кардинальних матеріалів, які б змінили наше уявлення, чи дали можливість для абсолютно наукової автентичної реконструкції храму, все таки у нас не з’явилося”.

А без цього, наголосив фахівець, відбудовувати Десятинну церкву є “не науковим і не коректним підходом”, тому цього робити зараз не можна. Крім того, він звернув увагу, що жоден проект конкурсу з Концепції відновлення Десятинної церкви не дав конкретного вирішення проблеми музеєфікації.

“Нам би було страшно втратити таку автентичну пам’ятку, якою є сьогодні фундаменти Десятинної церкви. Якщо ми їх законсервуємо, засиплемо землею, задернуємо, то вони будуть зберігатися ще тисячу років, як вони стояли тисячу років до цього. І, може, нове покоління і дослідників, і архітекторів знайде більш оптимальний варіант виявлення цих фундаментів і їх музеєфікації. І тоді вирішать проблему цю краще, ніж ми вирішили її сьогодні ”, - зазначив Толочко.

За інформацією Гліба Івакіна, на цей час стан пам’ятки такий, “що на нього дивитися боляче”.

“Після падіння накриття 2 тис. кв. метрів археологи самі засипали та намагалися зберігати під час відсутності фінансування. Стан окремих елементів пам’ятки – незадовільний. Котлован на сьогодні в різних місцях має різну глибину: в деяких – 3,5 м, а там, де давньоруський рів Старокиївського городища – майже 8 м. Тобто, там величезна яма, яка збирає всі опади. Тобто, все, що є внизу, що ми розкопали і не розкопали, – воно зруйнується, загине”, - занепокоєний начальник Архітектурно-археологічної експедиції.

“Якщо ми цього негайно, буквально в найближчі дні не зробимо, а ми бачимо, що вже на порозі зима, ми втратимо цінну пам’ятку”, - попередив Толочко.

За його словами, голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов уже висловив свою точку зору на проблему і підтримав думку археологів: “Він розуміє всю складність проблеми і необхідність вжиття термінових заходів. І, очевидно, зі свого боку він буде вживати своїх заходів”. Однак директор Інституту археології додав, що остаточне рішення буде прийнято після узгодження питання з профільним міністерством.

Для проведення робіт з консервації, за припущенням археологів, необхідно близько 700 тисяч грн.

Нагадаємо, на початку вересня 2011 року Верховна Рада відмовилася затверджувати постанову про недопущення будівельних робіт на території пам'ятки археології національного значення Десятинної церкви.

Раніше проти забудови залишків Десятинної церкви виступили Спілка археологів України і ЮНЕСКО.

25 травня 2011 року представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви (X-XIII сторіччя) будівельні вагончики. Вагончики, як і нещодавно споруджена УПЦ МП капличка, були встановлені біля старовинного фундаменту без жодних дозвільних документів.

Десятинна церква: проекти знищення історичної пам'ятки

17 травня Київська міськдержадміністрація на конкурсі, який закінчився скандалом, так і не змогла вибрати найкращу концепцію реставрації Десятинної церкви - нібито через те, що лічильна комісія не згодилася з рішенням більшості членів журі, які проголосували за проект, котрий не передбачав спорудження храму.

Як пояснила член журі архітектор Лариса Скорик, двоє з трьох членів лічильної комісії відмовились підписувати протокол з результатами голосування. За даними ІП, одним із них був голова Державної служби з питань культурної спадщини Андрій Вінграновський.

Десятинна церква (церква Пресвятої Богородиці) - перша кам'яна церква Київської Русі. Споруджена давньоруськими і візантійськими майстрами в 989 роках у період князя Володимира Великого Святославовича, на її спорудження та утримання виділялася десята частина княжих доходів - десятина, звідси і назва храму.

Під час штурму Києва золотоординським військом у грудні 1240 році Десятинна стала останнім прихистком для киян, які не були воїнами. У церкву набилося стільки наляканих людей, що під тиском тіл вона впала.